Анотація
Актуальними викликами є застосування інноваційних підходів, які дозволяють зберігати ресурс логопеда і дитини, але разом з тим вирішувати декілька завдань логокорекційної роботи. Саме такий підхід використали автори статті для формування орально-моторних навичок, які мають вирішальне значення для розвитку мовлення дошкільників, особливо для дітей із дитячою апраксією мовлення. Метою роботи стала перевірка ефективності використання розробленої авторської терапії із застосуванням Playdough games в роботі з дошкільниками, які мають дитячу апраксію мовлення. Дослідження мало контрольований дизайн з повторними вимірами. Первинне логопедичне заключення CAS було сформульоване на основі клінічної оцінки. Порівняльне оцінювання двох обраних груп (контрольної та експериментальної) здійснювалося на основі розробленої методики діагностики стану сформованості manual and oral motor skills у дітей дошкільного віку до та після проведення авторської терапії із застосуванням Playdough games. Дослідниками у ході експерименту було виявлено, що систематичне використання, запропонованих ними авторських ігор з тістом позитивно вплинуло на розвиток рухових навичок у дітей з CAS. Діти експериментальної групи, які брали участь у терапії з Playdough games, продемонстрували значне покращення рухових навичок (як ручних, так і оральних), точності та зосередженості при виконанні рухів, підвищення точності та швидкості артикуляційних рухів. Знизилась кількість затримок та неправильного порядку рухів під час виконання послідовності рухів пальців. Діти потребували менше додаткового часу і значно рідше звертались по допомогу до логопеда, підвищилась вправність пальців рук та покращились їх диференціації під час виконання проб, що вказує на позитивний вплив використання в роботі тіста. Підвищились показники: перехід від однієї артикуляційної позиції до іншої, що допомагало дітям уникати труднощів з коартикуляційними переходами; планування послідовності рухів; плавності переходів між звуками та складами. Практичне значення роботи полягає в ефективності використання Playdough games для значного покращення орально-моторних навичок, точності рухів і концентрації у дітей з дитячою апраксією мовлення, що дозволяє зменшити потребу в додатковій допомозі логопеда
Ключові слова
ігри з пластиліном; порушення мовлення; моторні функції; ефективність; формувальна методика
Використані джерела
[1] Alcock, K. (2006). The development of oral motor control and language. Down’s Syndrome, Research and Practice, 11(1), 1-8. doi: 10.3104/reports.310.
[2] American Educational Research Association. (2011). Code of ethics. Retrieved from https://www.aera.net/Portals/38/docs/About_AERA/CodeOfEthics(1).pdf.
[3] American Speech-Language-Hearing Association. (2007). Childhood apraxia of speech. Retrieved from https://www.asha.org/policy/tr2007-00278/.
[4] Amiel-Tison, C., & Gosselin, J. (2001). Neurological development from birth to six years: Guide for examination and evaluation. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
[5] Babych, N., & Tychyna, K. (2021a). Criterion-indicative base of compositional rhythmic speech structure diagnostics. Scientific Papers of Berdyansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences, 3, 11-27. doi: 10.31494/2412-9208-2020-1-3-11-26.
[6] Babych, N., & Tychyna, K. (2021b). Diagnostics of the parameters of the syllaborhythmic speech structure in pre-school children with complex disoders. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Sectio N-Educatio Nova, 6, 359-376. doi: 10.17951/en.2021.6.359-376.
[7] Bombonato, C., Cipriano, E., Pecini, C., Casalini, C., Bosco, P., Podda, I., Tosetti, M., Biagi, L., & Chilosi, A.M. (2022). Relationship among connectivity of the frontal aslant tract, executive functions, and speech and language impairment in children with childhood apraxia of speech. Brain Sciences, 13(1), article number 78. doi: 10.3390/brainsci13010078.
[8] British Educational Research Association. (2018). Ethical guidelines for educational research (4th Ed.). London: BERA.
[9] Caldwell, H.B. (2022). Sign and spoken language processing differences in the brain: A brief review of recent research. Annals of Neurosciences, 29(1), 62-70. doi: 10.1177/09727531211070538.
[10] Chilosi, A.M., Podda, I., Ricca, I., Comparini, A., Franchi, B., Fiori, S., Pasquariello, R., Casalini, C., Cipriani, P., & Santorelli, F.M. (2022). Differences and commonalities in children with childhood apraxia of speech and comorbid neurodevelopmental disorders: A multidimensional perspective. Journal of Personalized Medicine, 12(2), article number 313. doi: 10.3390/jpm12020313.
[11] Gernsbacher, M.A., Sauer, E.A., Geye, H.M., Schweigert, E.K., & Hill Goldsmith, H. (2008). Infant and toddler oral- and manual-motor skills predict later speech fluency in autism. Journal of Child Psychology and Psychiatry, and Allied Disciplines, 49(1), 43-50. doi: 10.1111/j.1469-7610.2007.01820.x.
[12] Grigos, M.I., Case, J., Lu, Y., & Lyu, Z. (2024). Dynamic temporal and tactile cueing in young children with childhood apraxia of speech: A multiple single-case design. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 67(4), 1042-1071. doi: 10.1044/2024_JSLHR-23-00415.
[13] Henderson, S.E., Sugden, D.A., & Barnett, A.L. (2007). Movement assessment battery for children (2nd Ed.). London: Pearson. doi: 10.1037/t55281-000.
[14] Iuzzini-Seigel, J., Allison, K.M., & Stoeckel, R.E. (2022). A tool for differential diagnosis of childhood apraxia of speech and dysarthria in children: A tutorial. Language, Speech, and Hearing Services in Schools, 53(4), 926-946. doi: 10.1044/2022_LSHSS-21-00164.
[15] Korol, A.V. (2017). Speech card with pictures: Speech therapy examination of the child’s speech development level. Ternopil: Mandrivets.
[16] Maas, E., Gildersleeve-Neumann, C.E., Jakielski, K.J., & Stoeckel, R. (2014) Motor-based intervention protocols in treatment of childhood apraxia of speech (CAS). Current Developmental Disorders Reports, 1, 197-206. doi: 10.1007/s40474-014-0016-4.
[17] Malmenholt, A., Lohmander, A., & McAllister, A. (2017). Childhood apraxia of speech: A survey of praxis and typical speech characteristics. Logopedics Phoniatrics Vocology, 42(2), 84-92. doi: 10.1080/14015439.2016.1185147.
[18] Miller, H.E., & Guenther, F.H. (2021). Modelling speech motor programming and apraxia of speech in the DIVA/GODIVA neurocomputational framework. Aphasiology, 35(4), 424-441. doi: 10.1080/02687038.2020.1765307.
[19] Mohamadi, O. (2020) Childhood apraxia of speech: From the first motor planning and execution to video modeling during the home quarantine period. International Archives of Communication Disorder, 3(1), article number 015. doi: 10.23937/2643-4148/1710015.
[20] Onesimo, R., et al. (2023). From feeding challenges to oral-motor dyspraxia: A comprehensive description of 10 new cases with CTNNB1 syndrome. Genes, 14(10), article number 1843. doi: 10.3390/genes14101843.
[21] Ribtsun, Y. (2021). Studying the practical functions of younger pupils with special speech needs. Exceptional Child: Teaching and Upbringing, 104(4), 28-45. doi: 10.33189/ectu.v104i4.88.
[22] Ribtsun, Y.V. (2023). Logopsychodiagnostics of perceptual processes in preschoolers with functional speech difficulties. Riga: Baltija Publishing.
[23] Shire, K.A., et al. (2021). Developing and implementing a school-led motor intervention for children with handwriting difficulties. Journal of Occupational Therapy, Schools, & Early Intervention, 14(3), 274-290. doi: 10.1080/19411243.2020.1837047.
[24] Suryameng, S. (2016). Improvement of fine motor skills of group through playdough play. Journal of Education and Community Empowerment, 3(2), 197-206.
[25] Vuolo, M.E., & Wisler, C. (2022). Rhythm and speech production in children with childhood apraxia of speech. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 66(10), 317-334. doi: 10.1044/2023_JSLHR-23-00141.