Професійна підготовка спеціалістів у сфері музичного мистецтва є актуальним завданням, оскільки сприяє формуванню виконавської, педагогічної культури, що відображається в розумінні музичного твору. Якісна музична освіта забезпечує постійний професійно-творчий розвиток. Метою дослідження є визначення основних принципів поєднання емпіричного та теоретичного знання під час навчального процесу з підготовки майбутніх музикантів-піаністів. Основну методологічну базу дослідження склали: методи теоретичного (монографічний, абстрагування і конкретизація) та емпіричного (аналіз, контент-аналіз, узагальнення педагогічного досвіду, експеримент) пошуку. У статті розглянуто основні засади та тенденції розвитку сучасної фортепіанної педагогіки України. Проаналізовано сутність понять емпіричного та теоретичного пізнання в контексті навчального процесу, визначено особливості їх можливого застосування у фортепіанній педагогіці. Запропоновано модель навчального процесу з підготовки майбутніх піаністів, яка б дозволила створити сприятливі умови для розвитку творчої особистості, формування кращої виконавської майстерності та становлення самостійного професійного виконавця. Визначено, що специфіка фортепіанної педагогіки зумовлює необхідність адаптації сучасних освітніх методик до умов навчального процесу в контексті отримання музичної освіти. Унаслідок цього, під час застосування моделі організації навчального процесу викладання фортепіанного мистецтва, що передбачає єдність теоретичного та емпіричного пізнання, було визначено принципи на яких повинна базуватися така модель. Практична цінність роботи полягає у тому, що запропоновано авторську розробку моделі поєднання методів теоретичного та емпіричного пізнання в навчальному процесі студентів-музикантів фортепіанного мистецтва