Актуальність дослідження розкривається через зміну сучасних освітніх стандартів і новітніх підходів спеціальної психології до осіб з порушеннями інтелектуального розвитку, пошуку нових можливостей покращення навчання, виховання та психологічного супроводу особистості на різних вікових етапах, зокрема таких кризових, як підлітковий вік. Метою наукової роботи є визначення специфіки взаємовпливу емоційного інтелекту психологів (педагогів – класних керівників, соціальних працівників), що взаємодіють з учнями підліткового віку з порушеннями інтелектуального розвитку на формування емоційного інтелекту та його складових у осіб пубертатного періоду з атиповим розвитком (порушенням інтелектуальної сфери). У дослідженні брали участь виключно ті освітяни, які досить часто та тісно співпрацюють з підлітками, зокрема, проводять навчально-роз’яснювальні бесіди, психокорекційні заняття, психотерапевтичні сесії тощо. Для визначення емоційного інтелекту (як для дорослих, так і для підлітків) було використано дві стандартизовані тестові методики: «Опитувальник емоційного інтелекту (Н. Холла)» та «Опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» (Д. Люсіна). У процесі дослідження було встановлено позитивну динаміку в експериментальних групах і підвищення рівня емоційного інтелекту й певних його компонентів у підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, на яких здійснювався вплив психологами (педагогами, соціальними працівниками) у вигляді бесід, психологічних корекційних занять і психотерапевтичних сесій. Підтверджено за результатами статистичного аналізу та встановлено надійні зв’язки між компонентами емоційного інтелекту психологів/педагогів і рівнем сформованості емоційного інтелекту підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку. Отримані результати дають змогу розробити ефективний психологічний супровід для досліджуваних підлітків, та, за необхідністю, здійснювати супервізію психологів або проводити психотерапевтичні сесії з педагогами