Анотація
Безперечно, що сьогодення характеризується соціально-економічними, політичними та соціокультурними трансформаціями, саме ці умови створюють злам усталених аксіологічних, ціннісних і нормативних структур суспільства. Як наслідок, сучасна молодь опиняється перед складним вибором моделей поведінки, тому становлення сучасної особистості відбувається з відчуттям розгубленості, страху, тривожності та стресу. Найбільш впливовою стресовою ситуацією для старшокласників є підготовка та складання зовнішнього незалежного оцінювання. Автором доведено, що психологічне напруження, будь-якого ґенезу, заважає швидко та конструктивно приймати рішення, що приводить до розгубленості та когнітивного дисонансу. Тому необхідно в процес навчання впроваджувати адаптивні програми, тренінги, які формуватимуть відповідний рівень адаптації, що сприятиме переходу випускників на новий рівень самозростання, а також утвердження таких почуттів, як: впевненість у собі, віри у свої сили та можливості, утвердження самооцінки. Метою статті постало визначення індивідуально-типологічних особливостей психологічної адаптації учнів до складання ЗНО. Для досягнення поставленої мети застосовувались такі методи: аналіз, синтез, а також систематизація, узагальнення, інтерпретація тощо. В емпіричній частині статті використовувались ієрархічний кластерний аналіз, метод групових зв’язків, метод порівняння середніх значень за Т-критерієм Стьюдента для незалежних вибірок. Виявлено, що запорукою успішної психологічної адаптації випускників до складання ЗНО є стійкий особистісний потенціал. Набуті психологічні компетенції не тільки допоможуть школярам під час іспиту ефективно проявити свої знання та навички, а й використовувати їх у своєму подальшому житті. Автор стверджує, що необхідним є психологічний супровід учнів випускних класів у процесі підготовки до складання ЗНО. Професійна психологічна допомога сприятиме пониженню емоційної напруги та тривоги під час тестування, допоможе виробити необхідні навички для отримання високих результатів
Ключові слова
адаптація, психологічне напруження, дезадаптація, особистість, особистісний потенціал
Використані джерела
[1] Vygotsky, L.S. (1984). Age problems. In Collection of works: in 6 volumes (Vol. 4; pp. 244-268). Moscow: Pedagogy.
[2] Ball, G.A. (1989). The concept of adaptation and its significance for personality psychology. Psychological Issues, 1, 92-100.
[3] Berezin, F.B., Miroshnikov, M.P., & Sokolova, E.D. (1994). Methodology of multilateral study of personality (structure, interpretation basics, some areas of application). Moscow: Folium.
[4] Dyachenko, M.I., & Kandybovich, L.A. (1976). Psychological problems of readiness for activity. Minsk: Publishing House of the Buryat State University.
[5] Zavatska, N.E. (2006). Image and social adaptation of personality. In Psychological culture of personality in the conditions of globalization of the world (pp. 275-315). Luhansk: Svitlytsia Publishing House.
[6] Zotova, O.I., & Kryazheva, I.K. (1979). Some aspects of the socio-psychological adaptation of the individual. In Psychological mechanisms of regulation of social behavior (pp. 219-233). Moscow: Nauka.
[7] Hvozdetskyy, V.D., Zelinskyy, M.Yu., Kitov, M.H., & Shyp, N.A. (2015). Formation of personality in transit. Кyiv: МP “Lesya”.
[8] Piaget, J. (1994). Selected psychological works. Moscow: International Pedagogical Academy.
[9] Kon, I. (1980). Psychology of a senior pupil. Moscow: Education.
[10] Volkov, B. (2006). Psychology of youth. Moscow: Triksta.
[11] Kreidun, N.P., & Priadko, N.V. (2011). On some psychological features of high school students. Bulletin of Kharkiv National University. Series “Psychology”, 46(959), 70-75.
[12] Rishko, G.M. (2014). Methodological substantiation of experimental research of stress resistance. Problems of Modern Pedagogical Education. Series: Pedagogy and Psychology, 43(1), 239-247.
[13] Kyoko, A. (2020). Variables affecting the school adaptation of secondary-school students who do not seek help: Attachment, coping style, positivity, and prospects. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 687-702. doi: 10.1080/02673843.2020.1717559.
[14] Heerde, J.A., & Hemphill, S.A. (2018). Examination of associations between informal help-seeking behavior, social support, and adolescent psychosocial outcomes: A meta-analysis. Developmental Review, 47, 44-62.
[15] Kato, T. (2015). Frequently used coping scales: A meta-analysis. Stress and Health: Journal of the International Society for the Investigation of Stress, 31(4), 315-323.
[16] Rickwood, D.J. (1995). The effectiveness of seeking help for coping with personal problems in late adolescence. Journal of Youth and Adolescence, 24(6), 685-703.
[17] Wilsono, C.J., & Deane, F.P. (2001). Adolescent opinions about reducing help-seeking barriers and increasing appropriate help engagement. Journal of Educational and Psychological Consultations, 12(4), 345-364.
[18] Watanabe, N., Nishida, A., Shimodera, S., Oshima, N., & Sasaki, T. (2012). Help-seeking behavior among Japanese school students who self-harm: Results from a self-report survey of adolescents. Neuropsychiatric Disease and Treatment, 8, 561-569.
[19] Nagai, S., & Arai, K. (2007). Expectation of cost and benefit, and consulting with peers: Junior high school students. Japanese Journal of Educational Psychology, 55(2), 197-207.
[20] Kuhl, J., Jarkon-Horlick, L., & Morrissey, R.F. (1997). Measuring barriers to help-seeking behavior in adolescents. Journal of Youth and Adolescence, 26(6), 637-650.