Сучасний освітній простір вирізняється активними процесами цифровізації та інформатизації, відповідно до яких виникає потреба в належному оволодінні цифровою компетентністю як педагогами, так і студентами, що й зумовлює пошук актуальних методів його забезпечення. Метою статті є аналіз особливостей процесу цифровізації соціуму та його вплив на систему освітніх суб’єкт-суб’єктних відносин. Дослідження цифрового порядку денного розвитку освіти проводилось на основі аналізу теоретичної бази наукової розвідки та синтезу отриманих даних з подальшим узагальненням результатів. У статті розглянуто тенденції цифрового суспільства, цифрові тренди та виклики для освіти України, гармонізації освітніх тенденцій з європейськими та світовими науковими ініціативами. Опрацьовано шляхи розв’язання проблем, які сформовані процесом цифровізації суспільства та його впливом на розвиток системи освіти. Виокремлено підходи для визначення перспективних методів удосконалення української освіти на основі європейського досвіду. Уточнено, що перед українською освітою постало завдання створення підґрунтя для навчання протягом усього життя, а також сприяння розробленню нових способів надання та отримання якісної освіти і заохочення до креативного мислення. Авторами зазначено, що нового значення набуває формування команди для виконання поставленого завдання, адже відсутність підготовки системи освіти до впливу цифровізації є значною перепоною для подальшого розвитку. Практична цінність наукової роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні важливості процесу цифровізації та особливостей його впровадження, відповідно до яких можливе удосконалення освітньої системи України за європейськими стандартами