Актуальність дослідження визначається зміною законодавчо-нормативної бази у сфері педагогічної діяльності відповідно до міжнародних стандартів з орієнтацією на інноваційні методики, внаслідок чого виникає потреба у встановленні відповідності та готовності майбутніх фахівців викладацької справи до вказаних нововведень. Метою роботи є визначення сутності професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності на основі виокремлення її структурних елементів. У процесі дослідження авторами був застосований комплекс загальнонаукових теоретичних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, узагальнення відповідно до принципів критеріального підходу. У статті проаналізовано ключові погляди українських і зарубіжних науковців на тлумачення понять «готовність» та «педагогічна готовність». Запропоновано авторське визначення поняття професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності, суть якого полягає в сприйнятті вказаного явища як сукупного утворення окремих компонентів, зокрема когнітивного, мотиваційного, рефлексивного та праксеологічного. Надано характеристику кожному окремому компоненту професійної готовності майбутніх педагогів початкової школи. Відповідно до виокремлених автором компонентів встановлено критерії професійної готовності, серед яких інформаційно-змістовий, особистісномотиваційний, оцінно-рефлексивний, операційно-діяльнісний, а також показники. Наостанок на основі системи обраних компонентів і критеріїв, було визначено три рівні професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Цінність наукової роботи полягає у систематизації теоретичної бази з обраної проблематики з перспективою подальшого її впровадження на педагогічній практиці