Стаття присвячена аналізу процесу формування навичок говоріння шляхом використання спеціальних комунікативних технік на уроках англійської мови. У статті описуються принципи і шляхи формування навичок говоріння, а також обґрунтовується методика використання комунікативних технік, зокрема таких, як дискусія, рольова гра, імпровізація і дебати. У процесі дослідження виявлено, що комунікативні види діяльності сприяють формуванню навичок говоріння. Кожен з цих видів мовленнєвої діяльності має свої особливості формування. Головна мета навчання іноземної мови полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Мовленнєва компетенція полягає в оволодінні чотирма видами вмінь: аудіювання, говоріння, читання та письмо. Говоріння - усний продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який може бути підготовленим і непідготовленим. Аудіювання - усний рецептивний вид мовленнєвої діяльності. Читання - письмовий рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається. Письмо - писемний продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який виступає засобом навчання. Комунікативна компетенція розглядається як здатність здійснювати мовленнєву діяльність через реалізацію комунікативної, мовленнєвої поведінки на основі фонологічних, лексико-граматичних, соціологічних і країнознавчих знань та навичок відповідно до різноманітних завдань і ситуацій спілкування. Метою навчання англомовного говоріння учнів є формування професійно спрямованої комунікативної компетенції. Складовою частиною комунікативної компетенції є лексична компетенція. Сучасні методичні дослідження вказують на можливості нових освітніх технологій і методів, які слід використовувати у руслі комунікативного методу навчання. Провідний принцип комунікативного методу навчання - навчання у колективі і через колектив -забезпечує активну мовленнєву взаємодію всіх учасників навчального процесу, тобто інтерактивність.