Метою дослідження було обґрунтування та розробка інтегративної моделі розвитку рефлексивних навичок у школярів у контексті поєднання європейських освітніх рекомендацій та болгарських національних традицій. Для досягнення цієї мети було використано логіко-семантичний аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз міжнародних та національних підходів, а також метод теоретичного моделювання. Результати дослідження показали, що доцільно будувати розвиток рефлексивних навичок на трьох взаємопов’язаних рівнях: індивідуальному, колективному та метакогнітивному. Індивідуальні інструменти (портфоліо учнів, щоденники самооцінки, формувальне оцінювання) розвивали в учнів здатність до інтроспекції, аналізу власних досягнень та усвідомлення особистого прогресу. Колективні практики (групові дискусії, обговорення між однолітками, аналіз особистих результатів) перетворювали індивідуальну рефлексію на соціальну взаємодію, сприяючи розвитку комунікативних навичок, критичного мислення та емпатії. Ці практики є важливими в болгарському освітньому контексті, де історично культивуються цінності співпраці та взаємної поваги. Метакогнітивний рівень забезпечує перехід від часткових навичок до стратегічного самоуправління навчальною діяльністю, включаючи планування, моніторинг та оцінку власного мислення. Поєднання цих трьох компонентів створює синергетичний ефект, що відображається у здатності учнів навчатися протягом усього життя. Фактором ефективності моделі є роль вчителя, який у болгарському контексті поєднує функції модератора колективних практик та фасилітатора індивідуальної автономії, а також інституційна підтримка, що забезпечує адаптацію європейських інновацій до місцевих умов. Загалом було встановлено, що запропонована модель інтегрує європейські інновації та болгарські традиції, створюючи умови для поліпшення якості освіти. Результати можуть бути використані вчителями та методистами для оновлення змісту навчальних програм, впровадження ефективних інструментів рефлексії та розвитку ключових компетентностей учнів