Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія»

Том 11, № 4, 2025 15.12.2025 open access Open access

Неформальні мережі підтримки в колективі як механізм подолання проблеми професійного вигорання

Ольга Протасенко

DOI https://doi.org/10.52534/msu-pp4.2025.70 Сторінки 70 –77 Переглядів 480 Переглядів

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі професійного вигорання, яка посилюється в умовах гібридної роботи та соціальної ізоляції. Метою дослідження стало розроблення та теоретичне обґрунтування комплексної моделі формування неформальних мереж підтримки в колективі, що інтегрує організаційні, групові та індивідуальні детермінанти цього процесу та пояснює його механізми. Показано, що традиційні формальні програми підтримки в колективі часто є неефективними, оскільки не враховують ключову роль соціального капіталу та «мезо-рівня» – реальних людських стосунків у колективі. Наукова проблема полягає у відсутності цілісної теоретичної моделі, яка б пояснювала процес формування (генезис) неформальних мереж підтримки. Дослідження вигорання традиційно демонструють «сліпу пляму», фокусуючись або на індивідуальних факторах (персоно-центричний підхід), або на формальних організаційних умовах (організаційно-центричний підхід), ігноруючи при цьому, як і чому спонтанні зв’язки виникають. За допомогою методів системного підходу, теоретичного синтезу і концептуального моделювання, у статті інтегровано знання з чотирьох наукових напрямів: теорій вигорання, соціологічних теорій мереж, моделей динаміки мереж та соціально- психологічних теорій (гомофілія, соціальний обмін). Центральним результатом роботи стало розроблення багаторівневої теоретичної моделі формування неформальних мереж підтримки в колективі. Модель пояснила, як рівень контекстуальних детермінант (організаційні (культура, лідерство), групові (психологічна безпека) та індивідуальні (емоційний інтелект, мотивація) фактори) створює умови для рівня ключових механізмів утворення підтримки в колективі. Ці механізми включали рушійні сили (потреби у підтримці) та принципи формування (гомофілія, реципрокність), які, в свою чергу, породжують рівень виникнення емерджентної структури з її макро-властивостями (щільність) та мікро-ролями («зірки», «брокери», «ізоляти»). Висновки статті розкрили «парадокс управління» (неможливість прямого контролю мереж) та їхні потенційні дисфункції («вигорання зірок», кластеризація). Практична цінність моделі полягає в обґрунтуванні переходу менеджменту від спроб «створити» підтримку до її «вирощування»

Ключові слова

соціальний капітал; психологічна безпека; організаційна культура; гомофілія; соціальний обмін; групова динаміка

Використані джерела

  1. Adams, B.N. (1967). Interaction theory and the social network. Sociometry, 30(1), 64-78. doi: 10.2307/2786439.
  2. Carpenter, M., Li, M., & Jiang, H. (2021). Social network research in organizational contexts: A systematic review of methodological issues and choices. Journal of Management, 38(4), 1328-1361. doi: 10.1177/0149206312440119.
  3. Chuhrii, I., & Nazarovets, T. (2023). Professional burnout of employees of the organs and units of the state emergency service of Ukraine. Personality and Environmental Issues, 2(6), 66-70. doi: 10.31652/2786-6033-2023-3(6)-66-70.
  4. Fountoulakis, K.N., et al. (2023). Results of the COVID-19 mental health international for the health professionals (COMET-HP) study: Depression, suicidal tendencies and conspiracism. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 58(9), 1387-1410. doi: 10.1007/s00127-023-02438-8. 
  5. González-Casado, M.A., Teixeira, A.S., & Sánchez, A. (2025). Evidence of equilibrium dynamics in human social networks evolving in time. Communications Physics, 8, article number 227. doi:10.1038/s42005-025-02156-4.
  6. Granovetter, M. (1983). The strength of weak ties: A network theory revisited. Sociological Theory, 1, 201-233. doi: 10.2307/202051.
  7. Hebel, K., et al. (2025). Resilience as a personality trait and stress coping styles: A cross-sectional analysis of a paramedic student cohort. Journal of Clinical Medicine, 14(6), article number 1878. doi: 10.3390/jcm14061878.
  8. Ivanchenko, O., Melnikova, O., & Lurie, K. (2022). The professional burnout of teachers of higher education institutions: Causes, consequences, and methods of overcoming. In Proceedings of the 9th international scientific and practical conference “International scientific discussion: Problems, tasks and prospects” (pp. 116-122). Brighton: Scientific Collection “InterConf+”. doi: 10.51582/interconf.19-20.02.2022.014.
  9. Kang, S., & Koo, J.H. (2025). Exploring the nature of social capital elements in the unequal economic environment. Journal of Asian Architecture and Building Engineering. doi: 10.1080/13467581.2025.2483394.
  10. Karasek, R.A. (1979). Job demands, job decision latitude, and mental strain: Implications for job redesign. Administrative Science Quarterly, 24(2), 285-308. doi: 10.2307/2392498.
  11. Khushk, A., Zengtian, Z., Hui, Y., & Atamba, C. (2022). Understanding group dynamics: Theories, practices, and future directions. Malaysian E Commerce Journal, 6(1). doi: 10.26480/mecj.01.2022.01.08.
  12. Koudenburg, N., & Jans, L. (2023). The group dynamics sparking social change: How group value in diversity predicts interactions with a deviant. Frontiers in Social Psychology, 1, article number 1240173. doi: 10.3389/frsps.2023.1240173.
  13. Lars, T., & Bakker, A. (2021). Leadership and job demands-resources theory: A systematic review. Frontiers in Psychology, 12, article number 722080. doi: 10.3389/fpsyg.2021.722080.
  14. Mańkowska, B. (2025). Burnout phenomenon still unresolved. The current state in theory and implications for public interest. Frontiers in Organizational Psychology, 3, article number 1549253. doi: 10.3389/forgp.2025.1549253.
  15. Maslach, Ch., & Jackson, S. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior, 2(2), 99-113. doi: 10.1002/job.4030020205.
  16. Mihai, A., Crivoi, E.S., Alecu, L., Pop, O., Nita, D., Rentea, G.C., Luca, A., & Lazar, F. (2025). Stress and burnout among social workers – a relation mediated by coping styles. Humanities and Social Sciences Communications, 12(1). doi: 10.1057/s41599-025-05780-1.
  17. Mygal, G., Protasenko, O., Kobrina, N., & Ivashura, A. (2025). Digital workplace: Ergonomic principles of organisation and development strategy. In Lecture notes in networks and systems integrated computer technologies in mechanical engineering – 2024 (pp. 3-14). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-94852-7_1.
  18. Nagarajan, R., Ramachandran, P., Dilipkumar, R., & Kaur, P. (2024). Global estimate of burnout among the public health workforce: A systematic review and meta-analysis. Human Resources for Health, 22, article number 30. doi: 1186/s12960-024-00917-w.
  19. Nedkovski, V., & Guerci, M. (2021). When homophilous ties matter: Social network brokerage and individuals’ innovative behavior. European Management Journal, 39(6), 755-767. doi: 10.1016/j.emj.2021.01.012.
  20. Ng, P., Lit, D., & Cheung, Ch.T.Y. (2022). Remote work as a new normal? The technology-organization-environment (TOE) context. Technology in Society, 70, article number 102022. doi: 10.1016/j.techsoc.2022.102022.
  21. Schruijer, S. (2021). Whatever happened to group dynamics in the scientific study of groups? Team Performance Management: An International Journal, 27(3-4), 229-239. doi: 10.1108/TPM-10-2020-0091.
  22. Shahwan, S., et al. (2024). The protective role of resilience and social support against burnout during the covid-19 pandemic. Frontiers in Public Health, 12, article number 1374484. doi: 10.3389/fpubh.2024.1374484.
  23. Sun, T. (2023). The significance of psychological safety – the exploration of a moderated-mediation model. Corporate Governance and Organizational Behavior Review, 7(2), 96-110. doi: 10.22495/cgobrv7i2p8.
  24. Venu, A.N., Sigroha, S., & Shankar, S. (2021). Dynamics of social networks and collective behavior: A social identity approach. Frontiers in Human Dynamics, 3, article number 676190. doi: 10.3389/fhumd.2021.676190.
  25. Voitenko, O. (2024). Psychological safety as a mediator in the relationship between leadership style and professional well-being. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, 76, 54-63. doi: 10.26565/2225-7756-2024-76-08.
  26. Wu, X. (2024). The impact of remote work on workplace loneliness during and after covid-19: A literature review. Communications in Humanities Research, 39(1), 251-258. doi: 10.54254/2753-7064/39/20242253.
  27. Zhang, M., Liu, L., & Wang, Y. (2024). Research on the dynamic spread of information in social networks based on relationship strength theory and feedback mechanism. Frontiers in Physics, 12, article number 1327161. doi: 10.3389/fphy.2024.1327161.

ЦИТУВАТИ

Protasenko, O. (2025). Informal support networks in the workplace as a mechanism for addressing professional burnout. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 11(4), 70-77. https://doi.org/10.52534/msu-pp4.2025.70