Анотація
Актуальність дослідження зумовлена зростанням проявів агресивної поведінки у дорослих у відповідь на підвищення рівня фрустрації в умовах сучасної соціальної нестабільності. Мета дослідження полягала у встановленні зв’язків між ступенем фрустрації та проявами агресії у дорослих мешканців України. Методологічну основу склали кількісні психодіагностичні методики, зокрема опитувальники, стандартизовані тести та методи статистичної обробки даних. У дослідженні взяли участь 158 осіб (34-53 роки) з різних регіонів України (квітень-червень 2024). Результати показали, що 63,3 % респондентів продемонстрували середній або високий рівень фрустрації, що супроводжувався вираженими агресивними тенденціями. Встановлено статистично значущу позитивну кореляцію між «obstacle-dominance» типом фрустраційних реакцій та рівнями вербальної й непрямої агресії. Найвищий рівень агресії було виявлено серед респондентів із високими показниками тривожності та ригідності, що свідчить про взаємозв’язок між емоційною напругою та схильністю до агресії. Значення шкали почуття провини виявили зворотну залежність від інтенсивності агресивної поведінки, що вказує на її модераційну роль. В окремій підвибірці з 30 осіб спостерігалася сильна позитивна кореляція (r = 0,68) між показниками фрустрації та непрямої агресії. У групі з підвищеним рівнем дратівливості спостерігався високий рівень негативізму, що супроводжувався низькими показниками почуття провини. Результати засвідчили наявність комплексного психоемоційного профілю, в якому фрустрація відіграє роль тригера агресії. Висновки підтвердили, що фрустрація є важливим чинником, який істотно впливає на форму та інтенсивність агресивної поведінки. Тип реагування на фрустрацію визначає специфіку прояву агресії. Практична значущість дослідження полягає у можливості розробки психологічних програм профілактики агресії з урахуванням рівня фрустрації та домінуючого типу реагування
Ключові слова
навчальний процес; гейміфікація; критичне мислення; новітні методи; індивідуальні потреби
Використані джерела
[1] Alam, Q.A. (2023). Frustration-aggression: Revisited. International Journal of Scientific Research in Modern Science and Technology, 2(12), 48-53. doi: 10.59828/ijsrmst.v2i12.168.
[2] Arif, S., & Al Hassan, S. (2022). Impact of psychological contract breach on employees’ sabotage and whistle-blowing behaviors through perceived organizational frustration. Journal of Development and Social Sciences, 3(2), 1125-1138. doi: 10.47205/jdss.2022(3-II)100.
[3] Asangausung, O.S., Okorie, E.J., & Daniel, U.S. (2025). Paternity disputes and delinquent behaviour among street children in major towns in Akwa Ibom State, Nigeria. Academic Journal of National Issues, 2(1), 24-37. doi: 10.5281/zenodo.15049741.
[4] Bandura, A. (2024). Social learning analysis of aggression. In E. Ribes-Inesta & A. Bandura (Eds.), Analysis of delinquency and aggression (pp. 203-232). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003487630.
[5] Bertsch, K., Back, S., Flechsenhar, A., Neukel, C., Krauch, M., Spieß, K., Panizza, A., & Herpertz, S.C. (2021). Don’t make me angry: Frustration-induced anger and its link to aggression in women with borderline personality disorder. Frontiers in Psychiatry, 12, article number 695062. doi: 10.3389/fpsyt.2021.695062.
[6] Chitrakar, N., & Nisanth, P.M. (2023). Frustration and its influences on student motivation and academic performance. International Journal of Scientific Research in Modern Science and Technology, 2(11), 1-9. doi: 10.59828/ijsrmst.v2i11.158.
[7] Code of Ethics for Psychologists. (2015, February). Retrieved from https://nip.nl/wp-content/uploads/2022/09/Code-of-ethics-Beroepscode-NIP-Engels.pdf.
[8] Devilly, G.J., O’Donohue, R.P., & Brown, K. (2023). Personality and frustration predict aggression and anger following violent media. Psychology, Crime & Law, 29(1), 83-119. doi: 10.1080/1068316X.2021.1999949.
[9] Dewi, I.D., & Kyranides, M.N. (2022). Physical, verbal, and relational aggression: The role of anger management strategies. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma, 31(1), 65-82. doi: 10.1080/10926771.2021.1994495.
[10] Din, N.S., & Ahmad, M. (2021). Emotional regulation on negative affect and aggression: A review. Asian People Journal, 4(2), 29-44. doi: 10.37231/apj.2021.4.2.281.
[11] Dollard, J., Miller, N.E., Doob, L.W., Mowrer, O.H., Sears, R.R., Ford, C.S., & Sollenberger, R.T. (2013). Frustration and aggression. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315008172.
[12] Drndarević, N. (2021). Psychological theories of aggression. Proceedings of the Institute for Criminological and Sociological Investigations, 40(2-3), 91-104. doi: 10.47152/ziksi202123026.
[13] Dugré, J.R., & Potvin, S. (2023). Neural bases of frustration-aggression theory: A multi-domain meta-analysis of functional neuroimaging studies. Journal of Affective Disorders, 331, 64-76. doi: 10.1016/j.jad.2023.03.005.
[14] Etim, F.O., & Ukpere, W.I. (2023). A deconstruction of frustration-aggression-theory of political violence: Nigeria. Annals of Spiru Haret University. Economic Series, 23(2), 117-139. doi: 10.26458/2326.
[15] Gómez-Leal, R., Megías-Robles, A., Gutiérrez-Cobo, M.J., Cabello, R., & Fernández-Berrocal, P. (2022). Personal risk and protective factors involved in aggressive behavior. Journal of Interpersonal Violence, 37(3-4), 1489-1515. doi: 10.1177/0886260520926322.
[16] Khadka, C. (2024). Social learning theory and the development of aggression. Medha: A Multidisciplinary Journal, 7(1), 79-92. doi: 10.3126/medha.v7i1.73897.
[17] Kruglanski, A.W., Ellenberg, M., Szumowska, E., Molinario, E., Speckhard, A., Leander, N. P., Pierro, A., di Cicco, G., & Bushman, B.J. (2023). Frustration-aggression hypothesis reconsidered: The role of significance quest. Aggressive Behavior, 49(5), 445-468. doi: 10.1002/ab.22092.
[18] Lankford, A. (2021). A sexual frustration theory of aggression, violence, and crime. Journal of Criminal Justice, 77, article number 101865. doi: 10.1016/j.jcrimjus.2021.101865.
[19] Maalouf, E., Salameh, P., Haddad, C., Sacre, H., Hallit, S., & Obeid, S. (2022). Attachment styles and their association with aggression, hostility, and anger in Lebanese adolescents: A national study. BMC Psychology, 10(1), article number 104. doi: 10.1186/s40359-022-00813-9.
[20] Mahmood, I., Najam, M., Kamal, M.R., & Ali, A. (2024). Explore how gender influences the expression of aggression in anxious individuals considering socialization and cultural expectation. Review of Applied Management and Social Sciences, 7(4), 267-285. doi: 10.47067/ramss.v7i4.376.
[21] Mostova, T.O. (2023). Professional frustration of primary school teachers in conditions of uncertainty: A theoretical and empirical study. In A.V. Halynska (Ed.), Psychological patterns of social processes and personality development in modern society (pp. 125-144). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-326-2-8.
[22] Navas-Casado, M.L., García-Sancho, E., & Salguero, J.M. (2023). Associations between maladaptive and adaptive emotion regulation strategies and aggressive behavior: A systematic review. Aggression and Violent Behavior, 71, article number 101845. doi: 10.1016/j.avb.2023.101845.
[23] Nickerson, C. (2023). Frustration-aggression hypothesis. Retrieved from https://surl.li/naogzg.
[24] O’Dea, C.J., Jardin, E., & Saucier, D.A. (2022). The masculinity-based Model of Aggressive Retaliation in Society (MARS). Psychology of Men & Masculinities, 23(2), 160-172.
[25] Ozuem, W., Ranfagni, S., Willis, M., Salvietti, G., & Howell, K. (2024). Exploring the relationship between chatbots, service failure recovery and customer loyalty: A frustration-aggression perspective. Psychology & Marketing, 41(10), 2253-2273. doi: 10.1002/mar.22051.
[26] Park, D., & Ramirez, G. (2022). Frustration in the classroom: Causes and strategies to help teachers cope productively. Educational Psychology Review, 34(4), 1955-1983. doi: 10.1007/s10648-022-09707-z.
[27] Perkel, A. (2023). Unlocking the nature of human aggression: A psychoanalytic and neuroscientific approach. London: Taylor & Francis.
[28] Rahimov, M., Gasimov, S., & Ahmadova, A. (2024). Equal opportunities in education and problems of socialization. Norwegian Journal of Development of the International Science, 140, 69-77. doi: 10.5281/zenodo.13788501.
[29] Rosenzweig, S. (1976). Aggressive behavior and the Rosenzweig picture-frustration (P-F) study. Journal of Clinical Psychology, 32(4), 885-891. doi: 10.1002/1097-4679(197610)32:4%3C885::aid-jclp2270320434%3E3.0.co;2-r.
[30] Saleh, S.A. (2022). Defense mechanisms and personality disorders. In H. Talib Hashim & A. Alexiou (Eds.), The psychology of consciousness: Theory and practice (pp. 57-79). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-90692-4_5.
[31] Salin, D. (2021). Workplace bullying and culture: Diverse conceptualizations and interpretations. In P. D’Cruz, E. Noronha, C. Caponecchia, J. Escartín, D. Salin & M. Rae Tuckey (Eds.), Dignity and inclusion at work (pp. 513-538). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-13-0218-3_18.
[32] Salman, H.M., & Aleem, D.N. (2024). Hundred theories and models of mass communication. doi: 10.2139/ssrn.4790621.
[33] Savca, L. (2018). Relationship between behavior aggressive and the of accented character of adolescent. Psychological Research International Journal, 3(4), article number 000162.
[34] Scheinost, D., et al. (2021). Functional connectivity during frustration: A preliminary study of predictive modeling of irritability in youth. Neuropsychopharmacology, 46(7), 1300-1306. doi: 10.1038/s41386-020-00954-8.
[35] Self-Esteem of Mental States (Eysenck). (n.d.). Retrieved from https://www.armeniamedicalcenter.am/eng/test/13/Self-Esteem-of-Mental-States-(Eysenck).
[36] Slipetska, V., Ishchenko, Y., Melnychuk, N., Symaka, A., & Makoviichuk, L. (2023). Cultural and historical factors influencing the verbalization of aggression in English journalistic texts: A comparative analysis of modern and historical texts. Amazonia Investiga, 12(68), 313-323. doi: 10.34069/AI/2023.68.08.29.
[37] Stepaniuk, O., & Melnychenko, O. (2020). Methodological manual for specialists implementing a standard program for offenders. Kyiv: OSCE.
[38] Sturmey, P. (2022). Psychological and sociological theories of violence and aggression. In P. Sturmey (Ed.), Violence and aggression: Integrating theory, research, and practice (pp. 215-232). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-04386-4_9.
[39] Tordjman, S. (2022). Aggressive behavior: A language to be understood. L’Encephale, 48(1), 4-13. doi: 10.1016/j.encep.2022.08.007.
[40] Toxanbayeva, N., Tokhtarov, A., Naubaeva, K., Orazbekova, D., & Altayeva, G. (2024). The study of the influence of internal and external frustration on the psychological self-defense of a person. Journal of Psychology & Sociology, 89(2), 51-60. doi: 10.26577/JPsS.2024.v89.i2.05.
[41] Ullah, F., Khan, M., & Zai, R.A. (2021). Freud’s theory of human nature and instincts in Chuck Palahniuk’s novel Fight Club. Global Language Review, 6(2), 130-139. doi: 10.31703/glr.2021(VI-II).15.
[42] van der Dennen, J.M. (2005). Frustration and aggression (FA) theory. Algemen: Overidge Publications.
[43] Yuldasheva, M.B., & Ergashova, Z. (2021). Socio-psychological support adolescents with accentuations of character and aggressiveness. International Journal on Integrated Education, 4(2), 363-366. doi: 10.31149/ijie.v4i2.1269.