Анотація
Оскільки дослідники продовжують шукати стратегії, що приведуть до реальних системних змін у школах, актуально розглянути інструменти, якими користуються професійні навчальні спільноти для реформування навчальних закладів. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити, як вчителі та директори в окрузі доктора Кеннета Каунда в Північно-Західній провінції Південної Африки сприймають свої школи як професійні навчальні спільноти. Застосовано кількісний підхід, і для цього дослідження відібрано 87 шкіл. Анкетовано 1260 вчителів та директорів цього району. Анкета базувалася на концептуальній основі професійних навчальних спільнот. Для аналізу даних використовувався програмний пакет Statistical Package for the Social Sciences. Оцінка шкіл як професійних навчальних спільнот залишається потужним способом перегляду навчальних закладів для визначення результатів їхньої діяльності. Основний висновок полягав у тому, що респонденти, які повністю погоджувалися з усіма основними компонентами, коливалися від 21% (умови підтримки – структури) до 28 % (спільне лідерство та умови підтримки – стосунки). Респонденти, які погодилися з усіма основними компонентами, оцінили всі компоненти вище 50 % в діапазоні від 55 % (допоміжні умови – структури) до 65 % (додаткові твердження). Тоді як респонденти, які не погоджувалися, становили від 9 % до 18 %, респонденти, які повністю погоджувалися, становили лише від 1 % до 6 %. Директори оцінили свої школи як професійну навчальну спільноту вище, ніж вчителі. У цій статті встановлено й інші проблеми, з якими стикаються навчальні заклади цього району, що доповнюють ті, які вже висвітлювали попередні дослідники. Обґрунтовано позицію, що варто заохочувати школи використовувати рівень діяльності професійних навчальних спільнот як показник самооцінки. Ця стаття призначена насамперед для вчителів, директорів і всіх, хто займається реконструкцією шкіл, включно з Міністерством освіти
Ключові слова
колективна творчість; лідерство спільної підтримки; спільні цінності та бачення; вдосконалення школи
Використані джерела
[1] Ahmeda, R., & Sayed, Y. (2009). Promoting access and enhancing education opportunities? The case of “no-fees schools” in South Africa. Compare: A Journal of Comparative and International Education, 39(2), 203-218. doi: 10.1080/03057920902750467.
[2] Ambler, G. (2013). 10 characteristics of a good vision. Retrieved from http://www.georgeambler.com/10-characteristics-of-an-effective-vision.
[3] Antinluoma, M., Ilomäki, L., & Toom, A. (2021). Practices of Professional Learning Communities, Frontiers in Education, 6, article number 617613. doi: 10.3389/feduc.2021.617613.
[4] Antinluoma, M., Ilomäki, L., Lahti-Nuuttila, P., & Toom, A. (2018). Schools as professional learning communities. Journal of Education and Learning, 7(5), 76-91. doi: 10.5539/jel.v7n5p76.
[5] Avidov-Ungar, O., & Konkes Ben Zion, R. (2019). The characteristics and perceptions of teachers engaged in leading professional communities. Teacher Development, 23(3), 325-344. doi: 10.1080/13664530.2019.1607772.
[6] Avidov-Ungar, O., Merav, H., & Cohen, S. (2023). Role perceptions of early childhood teachers leading professional learning communities following a new professional development policy. Leadership and Policy in Schools, 22(1), 225-237. doi: 10.1080/15700763.2021.1921224.
[7] Bantwini, B.D. (2012). Primary school science teachers’ perspectives regarding their professional development: Implications for school districts in South Africa. Professional Development in Education, 38(4), 517-532. doi: 10.1080/19415257.2011.637224.
[8] Brighouse, T., & Woods, D. (2008). What makes a good school now? New York: Bloomsbury Publishing.
[9] Constandse, R. (2012). Writing a compiling vision statement. Retrieved from http://www.timethoughts.com/goalsetting/vision-statements.htm.
[10] Department of Basic Education. (2014). Report on the annual national assessment of 2014 grades 1 to 6 & 9. Pretoria: Government Pretoria.
[11] Dooner, A.-M., Mandzuki, D., & Clifton, R.A. (2008). Stages of collaboration and the realities of professional learning communities. Teaching and Teacher Education, 24(3), 564-574. doi: 10.1016/j.tate.2007.09.009.
[12] Fischer, H.E., Boone, W.J., & Neumann, K. (2023). Quantitative research designs and approaches. In N.G. Lederman, D.L. Zeidler, & J.S. Lederman (Eds.), Handbook of research on science education (pp. 28-59). New York: Routledge. doi: 10.4324/9780367855758-3.
[13] Hair, J.R., Anderson, R.E., Tatham, R.L., & Black, W.C. (1998). Multivariate data analysis. (5th ed.). New Jersey: Prentice-Hall.
[14] Hallinger, P. (2011). Leadership for learning: Lessons from 40 years of empirical research. Journal of Educational Administration, 49(2), 125-142. doi: 10.1108/09578231111116699.
[15] Harris, A., Jones, M., & Huffman, J.B. (Eds.). (2017). Teachers leading educational reform: The power of professional learning communities. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315630724.
[16] Heystek, J. (2014). Principals’ perceptions about performance agreements as motivational action. Educational Management Administration and Leadership, 42(6), 889-902. doi: 10.1177/1741143214549425.
[17] Hord, S.M. (1997a). Professional learning communities: Communities of continuous inquiry and improvement. Austin: Southwest Education Development Laboratory.
[18] Hord, S.M. (1997b). Professional learning communities: What they are and why they are important. Issues About Change, 6(1). Retrieved from https://sedl.org/change/issues/issues61/Issues_Vol6_No1_1997.pdf.
[19] Huber, S. (Ed.). (2010). School leadership international perspectives. Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-90-481-3501-1.
[20] Huijboom, F., Van Meeuwen, P., Rusman, E., & Vermeulen, M. (2019). How to enhance teachers’ professional learning by stimulating the development of professional learning communities: Operationalising a comprehensive PLC concept for assessing its development in everyday educational practice. Professional Development in Education, 46(5), 751-769. doi: 10.1080/19415257.2019.1634630.
[21] Hunter, J. (2013). Professional learning communities. Retrieved from http://johunter.pbworks.com/f/PLC.pdf.
[22] Johannesson, P. (2022). Development of professional learning communities through action research: Understanding professional learning in practice. Educational Action Research, 30(3), 411-426. doi: 10.1080/09650792.2020.1854100.
[23] Khasawneh, Y.J.A., Alsarayreh, R., Ajlouni, A.A.A, Eyadat, H.M., Ayasrah, M.N., & Khasawneh, M.A.S. (2023). An examination of teacher collaboration in professional learning communities and collaborative teaching practices. Journal of Education and E-Learning Research, 10(3), 446-452. doi: 10.20448/jeelr.v10i3.4841.
[24] Kumar, R. (2014). Research methodology: A step-by-step guide for beginners (4th ed.). London: SAGE Publications.
[25] Lee, D.H.L., & Ip, N.K.K. (2023). The influence of professional learning communities on informal teacher leadership in a Chinese hierarchical school context. Educational Management Administration & Leadership, 51(2), 324-344. doi: 10.1177/1741143220985159.
[26] Lee, J.C.-K., Zhang, Z., & Yin, H. (2011). A multilevel analysis of the impact of a professional learning community, faculty trust in colleagues and collective efficacy on teacher commitment to students. Teaching and Teacher Education, 27(5), 820-830. doi: 10.1016/j.tate.2011.01.006.
[27] Matović, N., & Ovesni, K. (2023). Interaction of quantitative and qualitative methodology in mixed methods research: Integration and/or combination. International Journal of Social Research Methodology, 26(1), 51-65. doi: 10.1080/13645579.2021.1964857.
[28] Matshediso, M. (2015). 2014 matric results released. Retrieved from https://www.sanews.gov.za/south-africa/2014-matric-results-released.
[29] Naicker, S.R., & Mestry, R. (2013). Teachers’ reflections on distributive leadership in public primary schools in Soweto. South African Journal of Education, 33(2). Retrieved from https://www.scielo.org.za/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0256-01002013000200008.
[30] Ni, L., Bausch, G., & Benjamin, R. (2023). Computer science teacher professional development and professional learning communities: A review of the research literature. Computer Science Education, 33(1), 29-60. doi: 10.1080/08993408.2021.1993666.
[31] Nkengbeza, D. (2017). Education reconstruction in a conflict and post-conflict environment: Building professional learning communities in schools in difficult environments. London: Lambert Academic Publishing.
[32] Nkengbeza, D., & Heystek, J. (2017). Professional learning communities: A comparative study of three educational areas in the North West Province of South Africa. Open Journal of Social Sciences, 5(4), 98-119. doi: 10.4236/jss.2017.54010.
[33] Official website of the North West Department of Education. (2023). Retrieved from http://edu-emisportal.nwpg.gov.za/MasterList?searching=DR+KENNETH+KAUNDA.
[34] Olivier, D.F., & Hipp, K.K. (2010). Assessing and analyzing schools as professional learning communities. In K.K. Hipp, & J.B. Huffman (Eds.), Demystifying professional learning communities: School leadership at its best (pp. 29-42). Lanham: Rowman & Littlefield.
[35] Schmidtke, A. (2023). A qualitative study of kindergarten teachers’ perceptions about the influences of professional learning on their implementation of guided play. Journal of Research in Childhood Education, 37(1), 49-76. doi: 10.1080/02568543.2022.2064013.
[36] Snow-Gerono, J.L. (2005). Professional development in a culture of enquiry: PDS teachers identify the benefits of professional learning communities. Teaching and Teacher Education 21(3), 241-256. doi: 10.1016/j.tate.2004.06.008.
[37] Statistics South Africa. (2014). General household survey 2013: Metadata / Statistics South Africa. Pretoria: Statistics South Africa.
[38] Thompson, S.C., Gregg, L., & Niska, J.M. (2004). Professional learning communities, leadership, and student learning. Research in Middle Level Education Online, 28(1). Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ807417.pdf.
[39] Thornton, K., & Cherrington, S. (2019). Professional learning communities in early childhood education: A vehicle for professional growth. Professional Development in Education, 45(3), 418-432. doi: 10.1080/19415257.2018.1529609.
[40] Vescio, V., Ross, D., & Adams, A. (2008). A review of research on the impact of professional learning communities on teaching practice and student learning. Teaching and Teacher Education, 24(1), 80-91. doi: 10.1016/j.tate.2007.01.004.
[41] Zhang, J., Yin, H., & Wang, T. (2023). Exploring the effects of professional learning communities on teacher’s self-efficacy and job satisfaction in Shanghai, China. Educational Studies, 49(1), 17-34. doi: 10.1080/03055698.2020.1834357.