Анотація
Сучасний світ стрімко змінюється внаслідок процесів диджиталізації та інформатизації. Такі трансформації були форсовані через пандемію COVID-19 та торкнулись усіх сфер життя, зокрема й релігії. Релігія збільшила свою присутність онлайн, і поширення набув феномен медіарелігійності, що і зумовлює актуальність цього дослідження. З огляду на новизну поняття мета дослідження передбачала емпіричний аналіз взаємозв’язку медіарелігійності та копінг-стретегій особистості в умовах кризи, пов’язаної з пандемічними обмеженнями. Для реалізації мети застосовано тест на визначення психологічної гнучкості BASIC Ph та опитувальник Н.С. Коструби щодо медіарелігійності особистості. Здійснено теоретичний огляд та емпіричне дослідження (онлайн-опитування) можливостей використання медіарелігійності як копінг-стретегії для подолання кризових станів особистості. Виявлено емпіричні докази, що медіарелігійна активність пов’язана з психологічним подоланням складних життєвих обставин і полягає в опорі на віру та цінності. Поведінка в стресових ситуаціях схильних до медіарелігійності осіб визначається вміннями вірити (у себе, у власні сили, у Бога, у вищі сили, в інших людей тощо), керуватися соціальною підтримкою (або зверненнями за підтримкою до сім’ї, близьких, професійного кола, або наданням допомоги іншим). Доведено, що медіарелігійність особистості зберігає позитивний психотерапевтичний вплив на життєдіяльність особистості в умовах невизначеності та стресу. Обґрунтовано, що навіть за опосередкуванням медіатехнологій релігійні практики виконують функції соціальної та емоційної підтримки, а також дають можливість проявити психологічну стійкість через пошук нових сенсів у подіях. Отримані результати можуть стати основою для розробки моделі психологічної підтримки населення з опорою на медіарелігійні практики, а також у психотерапевтичній роботі (як домашні завдання або в консультуванні онлайн).
Ключові слова
релігійність; копінг; резильєнтність; соціальна підтримка; віра; цінності
Використані джерела
[1] Abdelrahman M. (2022). Personality traits, risk perception, and protective behaviors of Arab residents of Qatar during the COVID-19 pandemic. International Journal of Mental Health and Addiction, 20, 237-248. doi: 10.1007/s11469-020-00352-7.
[2] Aflakseir, A., & Mahdiyar, M. (2016). The role of religious coping strategies in predicting depression among a sample of women with fertility problems in Shiraz. Journal of Reproduction & Infertility, 17(2), 117-122.
[3] Amissah, C.M., & Nyarko, K. (2020). Facing the ills of unemployment: The role of religiosity and social support. Journal of Religion and Health, 59, 2577-2594. doi: 10.1007/s10943-019-00977-6.
[4] Annan-Frey, L., Boateng, E.A., Lomotey, A., Lartey, C., & Dzomeku, V. (2023). Lived experiences and coping strategies of persons seeking infertility treatment in the Kumasi metropolis: A descriptive phenomenological study. BMC Women’s Health, 23, article number 74. doi: 10.1186/s12905-023-02194-6.
[5] Batson, С.D., Shoenrade, P., & Ventis, L. (1993). Religion and the individual: A social-psychological perspective. New York: Oxford University Press.
[6] Bhuiyan, A.K.M.I., Sakib, N., Pakpour, A.H., Griffiths, M.D., & Mamun, M.A. (2021). COVID-19-related suicides in Bangladesh due to lockdown and economic factors: Case study evidence from media reports. International Journal of Mental Health and Addiction, 19, 2110-2115. doi: 10.1007/s11469-020-00307-y.
[7] Bozek, A., Nowak, P.F., & Blukacz, M. (2020). The relationship between spirituality, health- related behavior and psychological well-being. Frontiers of Psychology, 11, article number 1997. doi: 10.3389/fpsyg.2020.01997.
[8] Dahlberg, L., Andersson, L., & Lennartsson, C. (2018). Long-term predictors of loneliness in old age: Results of a 20-year national study. Aging & Mental Health, 22(2), 190-196. doi: 10.1080/13607863.2016.1247425.
[9] Declaration of Helsinki. (1964, June). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declarationof-helsinki/.
[10] European Commission. (2021). Ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[11] Flannelly, K.J., Koenig, H.G., Ellison, C.G., Galek, K., & Krause, N. (2006). Belief in life after death and mental health findings from a national survey. Journal of Nervous and Mental Disease, 194(7), 524-529. doi: 10.1097/01.nmd.0000224876.63035.23.
[12] Greenway, A.P., Milne, L.C., & Clarke, V. (2003). Personality variables, self-esteem and depression and an individual’s perception of God. Mental Health, Religion & Culture, 6(1), 45-58. doi: 10.1080/1867467021000029381.
[13] Harris, J.I., Erbes, C.R., Engdahl, B.E., Olson, R.H.A., Winskowski, A.M., & McMahill, J. (2008). Christian religious functioning and trauma outcomes. Journal of Clinical Psychology, 64(1), 17-29. doi: 10.1002/jclp.20427.
[14] Harris, K.A., Howell, D.S., & Spurgeon, D.W. (2018). Faith concepts in psychology: Three 30-year definitional content analyses. Psychology of Religion and Spirituality, 10(1), 1-29. doi: 10.1037/rel0000134.
[15] Hayes, S.C. (2004). Acceptance and commitment therapy, relational frame theory, and the third wave of behavioral and cognitive therapies. Behaviour Therapy, 35(4), 639-665. doi: 10.1016/S0005-7894(04)80013-3.
[16] Jayarathne, K.D.V.S., & Wijesinghe, M.S.D. (2023). Coping mechanisms for emotional distress due to COVID-19 pandemic among young adults between 18 to 25 years in Sri Lanka: A cross-sectional online survey. Asian Journal of Psychiatry, 83, article number 103501. doi: 10.1016/j.ajp.2023.103501.
[17] Kim, K., Lim, H.J., Moon, E., & Moon, S. (2023). Influence of optimism, social support, and spirituality on COVID-19 stress in Christian church community. Psychiatry Investigation, 20(2), 130-136. doi: 10.30773/pi.2022.0243.
[18] Kostruba, N., & Fishchuk, O. (2023). Media religiosity and war coping strategies of young people in Ukraine. Journal of Religion and Health, 62, 465-478. doi: 10.1007/s10943-022-01663-w.
[19] Kostruba, N.S. (2021). Approbation of research method of personality’ media religiosity. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, Series “Psychology”, 32(5), 28-33. doi: 10.32838/2709-3093/2021.5/05.
[20] Krause, N. (2010). Religious involvement, humility, and self-rated health. Social Indicators Research, 98(1), 23-39. doi: 10.1007/s11205-009-9514-x.
[21] Krupina, N.A., Shirenova, S.D., & Khlebnikova, N.N. (2020). Prolonged social isolation, started early in life, impairs cognitive abilities in rats depending on sex. Brain Sciences, 10(11), article number 799. doi: 10.3390/brainsci10110799.
[22] Kvande, M.N., Reidunsdatter, R.J., Løhre, A., Nielsen, M.E., & Espnes, G.A. (2015). Religiousness and social support: A study in secular Norway. Review of Religious Research, 57(1), 87-109. doi: 10.1007/s13644-014-0171-4.
[23] Lahad, M. (2017). From victim to victor: The development of the BASIC Ph model of coping and resiliency. Traumatology, 23(1), 27-34. doi: 10.1037/trm0000105.
[24] Lahad, M., Shacham, M., & Ayalon, O. (Eds.). (2013). The “BASIC Ph” model of coping and resiliency: Theory, research and cross-cultural application. London: Jessica Kingsley.
[25] Laurencelle, R.M., Abell, S.C., & Schwartz, D.J. (2002). The relation between intrinsic religious faith and psychological well-being. International Journal for the Psychology of Religion, 12(2), 109-123. doi: 10.1207/S15327582IJPR1202_03.
[26] Leonhardt, N.D., Fahmi, S., Stellar, J.E., & Impett, E.A. (2023). Turning toward or away from God: COVID-19 and changes in religious devotion. PLoS ONE, 18(3), article number e0280775. doi: 10.1371/journal.pone.0280775.
[27] Mishra, S.K., Togneri, E., Tripathi, B., & Trikamji, B. (2017). Spirituality and religiosity and its role in health and diseases. Journal of Religion and Health, 56(4), 1282-1301. doi: 10.1007/s10943-015-0100-z.
[28] Murphy, J.M., Laird, N.M., Monson, R.R., Sobol, A.M., & Leighton, A.H. (2000). Incidence of depression in the Stirling County Study: Historical and comparative perspectives. Psychological Medicine, 30(3), 505-514. doi: 10.1017/s0033291799002044.
[29] OCU launched a mobile application with prayers and a chat with priests. (2021). Retrieved from https://www.pravda.com.ua/news/2021/09/15/7307200/.
[30] Olié, E., Dubois, J., Benramdane, M., Guillaume, S., & Courtet, P. (2022). Poor mental health is associated with loneliness and boredom during Covid-19-related restriction periods in patients with pre-existing depression. Journal of Affective Disorders, 319, 446-461. doi: 10.1016/j.jad.2022.09.040.
[31] Ozcan, O., Hoelterhoff, M., & Wylie, E. (2021). Faith and spirituality as psychological coping mechanism among female aid workers: A qualitative study. Journal of International Humanitarian Action, 6, article number 15. doi: 10.1186/s41018-021-00100-z.
[32] Pargament, K.I. (1997). The psychology of religion and coping: Theory, research and practice. New York: Guilford.
[33] Ramsay, J.E., Tong, E.M., Chowdhury, A., & Ho, M.H.R. (2019). Teleological explanation and positive emotion serially mediate the effect of religion on well-being. Journal of Personality, 87(3), 676-689. doi: 10.1111/jopy.12425.
[34] Sahoo, S., Rani, S., Parveen, S., Pal Singh, A., Mehra, A., Chakrabarti, S., Grover, S., & Tandup, C. (2020). Self-harm and COVID-19 pandemic: An emerging concern – a report of 2 cases from India. Asian Journal of Psychiatry, 51, article number 102104. doi: 10.1016/j.ajp.2020.102104.
[35] Smith, T.B., McCullough, M.E., & Poll, J. (2003). Religiousness and depression: Evidence for a main effect and the moderating influence of stressful life events. Psychological Bulletin, 129(4), 614-636. doi: 10.1037/0033-2909.129.4.614.
[36] Stonerock, G.L., Hoffman, B.M., Smith, P.J., & Blumenthal, J.A. (2015). Exercise as treatment for anxiety: Systematic review and analysis. Annals of Behavioral Medicine, 49(4), 542-556. doi: 10.1007/s12160-014-9685-9.
[37] Swader, C.S. (2019). Loneliness in Europe: Personal and societal individualism-collectivism and their connection to social isolation. Social Forces, 97(3), 1307-1336. doi: 10.1093/sf/soy088.
[38] The Vatican released electronic “smart rosaries”. (2019). Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/news-50083171?ocid=socialflow_facebook&fbclid=IwAR1BKZwaQYaFwIdMjlFJxriveZF2z2eNoiobceCj8hy6-WFlbyTE3Eg4tWM.
[39] Torralba, J., Oviedo, L., & Canteras, M. (2021). Religious coping in adolescents: New evidence and relevance. Humanities and Social Sciences Communications, 8, article number 121. doi: 10.1057/s41599-021-00797-8.
[40] Wamsler, C., & Brink, E. (2014). Moving beyond short-term coping and adaptation. Environment and Urbanization, 26(1), 86-111. doi: 10.1177/0956247813516061.
[41] Yang, Y., Li, W., Zhang, Q., Zhang, L., Cheung, T., & Xiang, Y.-T. (2020). Mental health services for older adults in China during the COVID-19 outbreak. Lancet Psychiatry, 7(4), article number e19. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30079-1.