Анотація
Результати успішного навчання студентів музично-педагогічної спеціальності на заняттях з фортепіано залежать від їхнього технічного рівня, володіння цілим комлексом навичок для втілення виконавських завдань. Однак ефективному розвитку перешкоджають психофізіологічні чинники, а саме: надмірне затиснення рук, невміння раціонально використовувати потрібні групи м’язів та збалансовано розподіляти навантаження на корпус. Мета дослідження – проаналізувати процес формування виконавських навичок через осмислення психофізіологічних особливостей. Методологічну основу склали праці українських та зарубіжних науковців, піаністів-педагогів. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів: аналіз, систематизацію, класифікацію, узагальнення педагогічного досвіду. Для окреслення технічних виконавських проблем і способів їх вирішення було використано описовий і дидактичний методи; для перевірки і підтвердження ефективності вибраної методики – метод педагогічного спостереження. У статті наголошено на ключових моментах корекції постановки корпусу, що допомагають позбутися надмірної скованості рухів, перенапруження слабших м’язових груп і позитивно впливають на розвиток виконавської свободи. Це насамперед правильна посадка за інструментом, виховання відчуття ваги руки в спокійному стані і під час підйому. Запропоновано апробовані вправи, що забезпечують фіксацію оптимальних м’язових відчуттів у ділянці плечового пояса, особливо в зоні лопатки і плечового суглоба, під час різних рухів руками. Іншою поширеною проблемою визначено недостатню увагу до функціонування м’язів-розгиначів пальців, що перешкоджає розвитку їхньої вправності та самостійності і є причиною затисненості зап’ястка. Обґрунтовано важливість виховання в студентів усвідомленого оволодіння первинними руховими навичками на базі конкретних м’язових відчуттів. Результати дослідження доводять, що визначений алгоритм дій у постановці ігрового апарату та виправленні недоліків здатний забезпечити стабільність виконавської свободи, самоконтроль і саморегуляцію рухових дій.
Ключові слова
музична педагогіка; формування технічних навичок; організація ігрових рухів; напруженість і розслабленість м’язів; посадка за інструментом; самоконтроль рухових дій
Використані джерела
[1] Bernshtein, N. (1967). The coordination and regulation of movements. Oxford: Pergamon Press.
[2] Cherniak, Ye., & Zankova, S. (2017). Theoretical and practical aspects of the formation of the performing technique of the future instrumentalist. Scientific Bulletin of Bohdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy, 2, 144-148. doi: 10.7905/nvmdpu.v0i19.2386.
[3] Gat, J. (1968). The technique of piano playing. London: Boosey & Hawkes Inc.
[4] Grinchenko, A. (2022). On the problem of improving performance skills of future teachers in the process of playing the piano. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and General Academic Schools, 81, 152-155. doi: 10.32840/1992-5786.2022.81.28.
[5] Guseynova, L. (2020). Educational problems of improvement of the pianist’s functional mobility of the performing apparatus. Research Notes. Series “Psychology and Pedagogy Research” (Nizhyn Mykola Gogol State University), 1, 46-51. doi: 10.31654/2663-4302-2020-РР-1-46-51.
[6] Guterman, V. (1984). Return to creative life. Professional diseases of the hands. Yekaterinburg: Humanitarian-ecological lyceum.
[7] Hall, H. (2004). A consultation with the back doctor. Toronto: McClelland & Stewart.
[8] Hirano, M., Kimoto, Y, & Furuya, S. (2020). Specialized somatosensory – motor integration functions in musicians. Cerebral Cortex, 30(3), 1148-1158. doi: 10.1093/cercor/bhz154.
[9] Husak, V.A. (2013). The specifics of the development of performance skills in the process of instrumental training of future music teachers. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14: Theory and Methodology of Arts Education, 19 (Part 1), 59-66.
[10] Irkliienko, V., & Demyanko, N. (2019). Future teachers of musical art training during individual classes in major musical instrument. Aesthetics and Ethics of Pedagogical Action, 20, 119-127. doi: 10.33989/2226-4051.2019.20.171644.
[11] James, B. (2018). Pianism: Performance communication and the playing technique. Frontiers in Psychology, 9, article number 2125. doi: 10.3389/fpsyg.201802125.
[12] Kokun, O.M. (2006). Psychophysiology. Kyiv: Tsentr Navchalnoi Literatury.
[13] Lister-Sink, B.A. (2015). A study of students’ perceptions of the effectiveness of an interdisciplinary method for teaching injury-preventive piano technique (Doctoral thesis, Columbia University, New York, United States).
[14] Mark, T. (2003). What every pianist needs to know about the body. Chicago: GIA Publications, Inc.
[15] Martinsen, K. (1966). Individual piano technique. Moscow: Muzyka.
[16] Mazel, V. (2001). The musician and his hands: Physiological nature and formation of the motor system. Tel Aviv: Pilies Studio.
[17] McLachlan, M. (2014). Prevention is better than cure. In The foundations of technique (pp. 7-22). London: Faber Music.
[18] McLachlan, M. (2017). Development and health. In The psychology of piano technique (pp. 77-106). London: Faber Music.
[19] Motuziuk, O.P., Khmelkova, A.I., & Mishchenko, V.I. (Eds). (2017). Workshop on human physiology (2nd ed.). Kyiv: Medicine.
[20] Niu, R. (2020). Types and causes of physiological injury in piano playing, with emphasis on piano pedagogy in China (Doctoral thesis, School of Music, Morgantown, United States). doi: 10.33915/etd.7693.
[21] Pozo, J.I. (2022). The psychology of music learning. In J.I. Pozo, M.P. Pérez Echeverría, G. López-Íñiguez, & J.A. Torrado (Eds), Learning and teaching in the music studio (pp. 47-83). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-19-0634-3_3.
[22] Rayo, L.F. (2020). Developing control in piano technique (Doctoral project, Texas Tech University, Lubbock, United States).
[23] Sradzhev, V. (1987). Problems of the development of piano technique. Tashkent: Fun.
[24] Thio-Pera, A, De Carlo, M, Manzoni, A, D’Elia, F, Cerone, GL., Putame, G., Terzini, M., Gazzoni, M., Bignardi, C., & Vieira, T. (2022) Are the forearm muscles excited equally in different, professional piano players? PLoS ONE, 17(3), article number e0265575. doi: 10.1371/journal.pone.0265575.
[25] Tseng, Y.-T., Tsai, C.-L., & Chen, F.-C. (2020). Wrist proprioceptive acuity is linked to fine motor function in children undergoing piano training. Journal of Neurophysiology, 124, 2052-2059. doi: 10.1152/jn.00282.2020.
[26] Tsypin, G.M. (1984). Learning to play the piano. Moscow: Prosveshcheniye.
[27] Wang, B. (2010). The method of formation of performance technique of the future music teacher. Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, 7-8, 3-8.
[28] Who was F. Matthias Alexander? (2020). Retrieved from https://alexandertechnique.com/fma.
[29] Ye Yang, Z. (2020). Modern piano teaching technologies: Accessibility, effectiveness, the need for pedagogues. İlköğretim Online, 19(3), 1812-1819. doi: 10.17051/ilkonline.2020.735171.
[30] Zymohlyad, N.Yu. (2015). Piano technique as the basis for the development of professional pianist. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14: Theory and Methodology of Arts Education, 19, 130-133.