Актуальність дослідження зумовлено тим, що для забезпечення якісного освітнього процесу в закладі дошкільної освіти необхідно підготувати вихователів до роботи в інклюзивних групах, тобто оснастити їх знаннями та вміннями здійснювати навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Мета статті – проаналізувати сучасні підходи до підвищеннякваліфікації вихователів закладів дошкільної освіти щодо проблеми інклюзивної освіти дітей та знайти ефективні шляхи професійного розвитку педагогів з цього питання в умовах інституту післядипломної освіти. Методологічну основу дослідження склали праці українських та іноземних спеціалістів в області інклюзивної освіти. Для вирішення поставлених завдань використано загальнотеоретичні методи: аналіз, індукцію, дедукцію, порівняння, узагальнення інформації з теоретичних джерел і типологічний метод. Обґрунтовано необхідність реалізації системи підходів з підвищення кваліфікації вихователів закладів дошкільної освіти з питань інклюзивної освіти. Викладено та проаналізовано результати опитування педагогів закладів дошкільної освіти м. Києва, за якими встановлено, що переважна більшість учасників мають потребу в спеціальному навчанні з проблем інклюзивної освіти та розглядають місцем для такого навчання Інститут післядипломної освіти. Виявлено дієві підходи до підвищення кваліфікації вихователів, зокрема застосування в навчанні активних методів та включення в навчальний процес практичних занять на базі інклюзивних закладів. Серед найбільш затребуваних тем для підвищення кваліфікації зазначаються такі: організація освітнього процесу, співпраця з асистентом, розробка дидактичного обладнання, співпраця з батьками, психологічна підтримка педагога. Практична значущість дослідження полягає в інформуванні педагогічних колективів післядипломної освіти щодо специфіки потреб педагогів-дошкільників в царині підвищення кваліфікації з питань інклюзивної освіти. Ця проблема становить інтерес для студентів, що здобувають педагогічну спеціальність