Актуальність дослідження зумовлено тим, що сучасне суспільство вимагає від нових поколінь уміння планувати свої дії, знаходити інформацію, необхідну для вирішення завдань, з-поміж величезних інформаційних масивів (багато з яких до того ж не є достовірними), моделювати процеси на перспективу. Сукупність визначених завдань синергується в площині поняття алгоритмічного мислення. Метою статті є відстежити навчальнокомпетентнісні наслідки застосування розроблених нами підходів для стимулювання алгоритмічного мислення на уроках інформатики, виявити, як саме вони сприятимуть формуванню алгоритмічного мислення в учнів молодшого шкільного віку. У статті йдеться про те, що категоризація поняття алгоритмічного мислення вимагає широкого розуміння алгоритму як сукупності й послідовності дій, націлених на досягнення бажаного результату. Тоді як алгоритмічне мислення є способом організації мисленнєвих дій і прийомів для вирішення завдань, унаслідок чого створюється алгоритм – специфічний продукт людської ментальної активності. Алгоритмічне мислення не є компіляцією алгоритмів, а його розвиток не зводиться до механічного заучування низки алгоритмів. У науковій літературі та чинних директивних документах стосовно молодшої школи розвиток алгоритмічного мислення актуалізується в розрізі інформаційно-цифрової компетентності школярів і пов’язується з суміжними до інформатики галузями наук: математикою та логікою. Акцент у потенціалі формування алгоритмічного мислення стосується безпосередньо курсу інформатики, але не обмежується ним. Інтенція стимулювати здатність мислити алгоритмічно є вимогою інформаційної постмодерної епохи та запорукою досягнення особистістю успіху, є одним з інструментів соціалізації, а тому підходи до формування алгоритмічного мислення мають бути наскрізно представлені в концепціях вивчення інших нормативних та факультативних дисциплін. Для дослідження нами було розроблено та успішно протестовано спеціальну восьмирівневу діагностичну структуру, що представлена в статті. Вона може бути взята за основу для проведення аналогічних експериментальних розвідок. Подальші дослідження з теми доречно організовувати довкола поглиблення розуміння і розширення спектру методологічних підходів до формування алгоритмічного мислення школярів НУШ, зокрема на уроках інформатики