Питання, що стосується якісної підготовки майбутніх педагогів, зокрема у контексті профілактики та корекції педагогічної занедбаності, займає одне з провідних місць на обговорення у сучасному освітньому європейському просторі. Ця умова безумовно зумовлена низкою соціальних й політичних чинників, що певною мірою негативно впливають на розвиток дітей, що зі свого боку ускладнює навчальний процес та вимагає від педагога достатньої компетенції. Через це, вивчення можливих заходів щодо подолання педагогічної занедбаності підлітків, являється надзвичайно актуальним, та потребує детального розгляду, зокрема на основі німецьких університетів та стратегій, що використовуються ними під час підготовки студентів-педагогів. Отож метою роботи є аналіз поточних механізмів й засобів, для підготовки студентів до майбутньої роботи з педагогічно занедбаними підлітками, у системі вищої освіти Німеччини. Що ж стосується методологічного інструментарію для виконання роботи, то до нього належать функціональний, системний підходи, метод аналізу й синтезу, метод дедукції, а також метод аналізу наукової літератури. Щодо результатів у роботі, то вони полягають у виокремленні теоретичних і практичних основ поставленого питання. Тобто в дослідженні розкрито поняття, ознаки й особливості терміну педагогічної занедбаності підлітків. Окрім цього, розглянуто чинники, що здійснюють вплив на появу такого негативного суспільного явища, а також вивчено підходи німецьких ВНЗ щодо профілактики й корекції динаміки його появи та існування. У майбутніх дослідженнях доцільно розглянути етапи формування явища педагогічної занедбаності підлітків в азійських країнах. Практична цінність статті полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані під час реалізації освітніх реформ в Україні, зокрема у контексті професійної підготовки студентів-педагогів та розвитку їхньої компетенції для роботи з педагогічно занедбаними підлітками