У статті проаналізовано історичну основу становлення системи соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у США. Актуальність дослідження полягає у важливості модернізації та регулярного вдосконалення адаптаційних підготовчих програм у лінгвістичному, психологічному й соціокультурному напрямах. Однак, для цього необхідне використання напрацювань держав, що мають найбільший досвід роботи з іноземними студентами, а саме США. Тому метою дослідження є аналіз організаційної структури системи соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у закладах вищої освіти США на первинному історичному етапі. Під час проведення дослідження були використані методи аналізу, синтезу й узагальнення. Також, для більш ефективного дослідження соціально-педагогічного й інфраструктурного розвитку системи адаптаційної підготовки іноземних студентів був розроблений метод хронологічних координат. Виділено етап, з якого необхідно починати дослідження історії системи супроводу іноземних студентів, а саме період 1911–1920-х рр., позначений як організаційно-установчий. Виявлено, що етап характеризується виникненням первинних основ діяльності консультаційного центру з підтримки іноземних студентів; створенням перших структурованих національних асоціацій іноземних студентів і прийняттям фундаментальних законодавчих ініціатив, що забезпечили підтримку розвитку системи супроводу. Обґрунтовано, що процес структурування системи супроводу в США необхідно розглядати після 1919 року (визначеного автором як період діахронічно-синхронічного єднання), коли був створений Інститут міжнародної освіти. Практичне значення дослідження полягає в тому, що вперше проведена систематизація історичного матеріалу та подання його як організаційно-установчого етапу. Представлені результати дослідження можуть бути практично застосовані у процесі підготовки лекційного матеріалу з історії соціальної роботи в США та світі; в рамках діяльності громадських і некомерційних організацій тощо