Сучасний спосіб життя сприяє зменшенню рухової активності та зниженню витрат м’язової енергії у поєднанні з нервово-психологічними перевантаженнями. Виходячи з цього, основна мета роботи полягає у виявленні особливостей внутрішньої мотивації сучасних студентів до занять фізичними вправами. Для досягнення поставленої мети були використані методи анкетування серед 75-ти студентів Технологічного інституту Яньчена, а також метод аналізу отриманої інформації. Унаслідок дослідження були встановлені причини відсутності зацікавленості до занять спортом з особистої ініціативи, серед яких можна виокремити відсутність наочного прикладу батьків, проблеми зі здоров’ям, програму навчального курсу тощо. Визначено, що половина опитаних студентів має пасивне ставлення до фізичних занять та спорту загалом, оскільки уроки фізичної культури відвідують час від часу. Також у роботі були виявлені показники мотивації (залежно від курсу навчання). Виявлено, що серед першого курсу найбільше значення має оточення (52 % респондентів), третього – здоровий спосіб життя (54 % опитуваних). За допомогою методу аналізу ієрархій було обрано сім найбільш значимих мотиваційних критеріїв, які дали змогу визначити, що комунікаційні мотиви є найважливішими. Це пов’язано з тим, що адаптація в колективі має першочергове значення для студентів молодших курсів. Отримані результати експерименту свідчать про наявність нерозривного зв’язку між внутрішніми та зовнішніми чинниками мотивації в занятті фізичними вправами. Лише комплексний підхід сприяє внутрішній зацікавленості молодого покоління. Результати статті мають першочергове значення для викладачів вищого навчального закладу під час складання навчальних програм, що посприяє зацікавленості студентів до уроку