Підготовка майбутнього спеціаліста – це багатогранний навчальний процес, що включає ряд видів навчання (теоретичний, психофізіологічний, фізичний та інші), фокусуючи результати педагогічного впливу на всі види підготовки та визначаючи професійну готовність. Актуальність і доцільність дослідження зазначеної проблеми посилюється необхідністю подолання наявних суперечностей у вищій школі, зокрема між: вираженим погіршенням стану здоров’я студентської молоді, неухильним зростанням кількості студентів з ослабленим здоров’ям, з цієї причини віднесених до спеціальної медичної групи (СМГ), і соціальним замовленням на здорове, фізично розвинене й активне покоління. Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальне підтвердження ефективності використання нових засобів, технологій, форм і методів організації фізичного виховання студентів. Для проведення емпіричної частини дослідження використовувалися метод спостереження та метод статистичної обробки даних, а для обґрунтування теоретичної частини – методи системного, кореляційного та порівняльного аналізу. Розгляд сучасних підходів, представлений у змісті педагогічних технологій, авторських методів і програм у фізичному вихованні студентів виявив, що технології з широким арсеналом засобів можуть бути фактором, який поліпшить фізичне здоров'я студентів. Під час дослідження було з’ясовано, що неналежне функціонування системи фізичного виховання зумовлене відсутністю методів та механізмів впровадження наявної нормативно-правової бази забезпечення фізичного виховання молоді на практиці. Крім того, було обґрунтовано появу проблеми застосування оздоровчих технологій через відсутність конкретного тлумачення понятійного апарату