Актуальність дослідження пов’язана з прискореним розвитком інноваційних процесів у сфері освітньої діяльності, а також потребою глибшого аналізу технологій організації розвитку професійних компетенцій педагогічних працівників. Зокрема, досить важливим у сучасних освітніх умовах є використання навчально-пізнавальних методів, які сприяють посиленню спонукання молодих педагогів до педагогічно доцільної поведінки або послаблення спонукання до небажаної, непрофесійної поведінки. У дослідженні використовувалися теоретичні методи (аналіз, узагальнення) для з’ясування особливостей форми, методів і прийомів організації самоосвітньої діяльності; емпіричний (опитування) – для виявлення інтересу вчителів до проблем організації та тематичного спрямування. За результатами проведеного автором дослідження були встановлені найбільш ефективні форми та методи організації розвитку професійних компетенцій педагогів, застосування яких забезпечує засвоєння нових знань, а також здійснення контролю за навчальними досягненнями педагогічних працівників з метою отримання корисного професійного досвіду. Були також розглянуті такі технології та прийоми науково-методичного забезпечення, що дають можливість отримувати інформацію дистанційно, забезпечують ефективність і швидкість їх засвоєння, а також доступність. У статті обґрунтовано особливості науково-методичного супроводу самоосвітньої діяльності педагогів закладів дошкільної освіти, виявлено особливості науково-методичного супроводу самоосвітньої діяльності педагогічного персоналу, а також систематизовано завдання науково-методичного супроводу професійного саморозвитку педагогічного працівника. Практична цінність статті полягає в тому, що матеріали роботи можна використовувати під час освітнього процесу майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів з метою удосконалення їх професійної та науково-методичної підготовки, збагачення технологічного потенціалу, прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність