У статті розкриваються погляди З. Фрейда на проблему взаємодії і впровадження психоаналізу у педагогічну практику. Доведено, що психоаналітична педагогіка розвивалася на тлі розробок теорій несвідомого, тлумачення сновидінь, концепції метапсихології і досліджень дитячої сексуальності. Встановлено, що ідеї психоаналітичної педагогіки розроблялися з метою зменшення дитячих неврозів і спрямуванні внутрішніх потягів дітей у соціально корисну сферу. Зроблено висновок, що педагогічні погляди З. Фрейда були схожі з ідеями вільного виховання, тоді як авторитарна педагогіка визначалась З. Фрейдом як така, що травмує психіку дитини.