У статті зосереджується увага на проблемі тематики дитячої літератури, розглядається мотив болю та втрати через два літературні твори для дітей, доступні в словацькому перекладі, які мають так званий мінімалістський характер. Це текст німецького автора та ілюстратора Вольфа Ерлбруха та літературний текст норвезької письменниці Джостина Гаардера (Антона та Джонатана). У розумінні мінімалізму автор йде за Зузаною Станіславовою (2013), яка вважає це специфічним стилем написання, який досягає максимального ефекту за допомогою використання мінімальних виразних засобів. Обидва аналізовані художні тексти характеризуються простим словником, зниженням частоти гіпербол та метафори, простою структурою речення. Історія в обох текстах не дуже розвинена, і розповідь характеризується зменшенням мотивів, конденсацією та еліптичними вербальними висловлюваннями, що таким чином відкриває більший простір для виразної ілюстрації та всього візуального ефекту книги. Незважаючи на те, що в цих двох текстах є різні авторські стратегії захоплення мотивів (які більш докладно проаналізовані в нашій роботі), обидві невеликі книги в їхньому підсумку є художньою картиною подолання очікування читача, оскільки вони відхиляються від схеми щасливого закінчення.