У статті розглядаються теоретичні засади толерантності у спілкуванні. Толерантність реалізовується у бажанні особистості досягнути взаєморозуміння. Складові толерантності у спілкуванні можна розглядати як рівень техніки (комунікативна компетентність) і рівень стратегії (особистісні особливості). Толерантне спілкування у навчанні – основа комунікативної компетентності вчителя. Доведено, що найбільш продуктивним, з позицій толерантності, є діалогічний стиль спілкування з учнями. Протилежним стилем до діалогічного вважаємо авторитарно-монологічний. Толерантне спілкування відіграє важливу роль у формуванні професіоналізму вчителя.