У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми зовнішнього і внутрішнього у психічному світі особистості. Визначено, що опозиція «зовнішнє – внутрішнє» екстраполюється в питання психосоціального розвитку. Проаналізовано різноманітні підходи до розуміння «зовнішнього» і «внутрішнього». Здійснено теоретичний аналіз двох основних координат – «стійкість» і «рух». Розкрито розуміння особистості через місце, яке вона займає в соціальному світі, у суспільстві, через систему зв'язків і відносин. Зазначено, що фундаментальна дихотомія внутрішнього та зовнішнього перманентно притаманна психіці суб’єкта, між зовнішнім та внутрішнім існують складні мережі взаємозв’язків.