У статті розглядаються фактори, які гальмують розвиток сучасної сімейної психотерапії. Особливу увагу автор звертає, по-перше, на важливість зміни власної точки зору психолога на сім'ю і її проблеми відповідно до мінливих сімейних ситуацій, і по-друге, на його вміння відмовлятися від лінійно- причинно-наслідкового мислення при проведенні діагностичної та терапевтичної роботи з сім'єю. Також в статті розглядаються основні проблеми, що ускладнюють процес роботи психолога в рамках сімейної психотерапії. У висновку автор акцентує увагу на питання, які є сьогодні найбільш важливими для сфери психологічної діяльності і діяльності, спрямованої на підготовку сімейних психологів та психотерапевтів.