У статті розглянуто поняття «екологічна культура», з врахуванням біологічноих, психічних та соціальних чинників розвитку людиниі. Зазначено, що екологічну культуру особистості необхідно розглядати з позиції екологовідповідного стилю життєдіяльності окремого індивіда, при взаємодії якого з навколишнім середовищем зберігаються об’єктивні показники життєдіяльності, тобто необхідні умови існування індивіда. Об’єктивними показниками у педагогічному дослідженні виступає: рівень знання про навколишнє середовище, наявність сформованих відповідних вмінь і навичок індивіда у системі «людина-природа».