У статті досліджується шлях становлення, поетика фортепіанного «Дитячого альбому» П. Чайковського як специфічного виду циклу мініатюр XIX століття. Звернення П. Чайковського до теми дитинства в різних областях творчості незмінно супроводжувалося рішенням екзистенціальних питань. «Дитячий альбом», як і Шоста симфонія, присвячений улюбленому племіннику Володі Давидову. У циклі очевидна ідея естетичної дидактики, прагнення композитора прищепити юнакові необхідну сукупність суджень про музику і її мовою. Як і «Альбом для юнацтва» Р. Шумана, «Дитячий альбом» П. Чайковського, ніби музичний буквар, знайомить з мовою європейського романтизму і одночасно акцентує самобутність російської культури.