Коло поставлених у статті завдань зумовлене необхідністю конкретизації технологічного підходу до естетичного виховання школярів засобами мистецтва архітектури. Це стосується логіки побудови технології, умов, методів і підходів, що забезпечують її ефективність, особливостей аналізу творів в певних виховних ситуаціях. На думку автора, естетико-виховна технологія повинна бути гнучкою, адже її зміст і структура випливають з особливостей конкретного твору. Виховні завдання не обмежуються лише художніми якостями об’єктів, а спрямовуються на всебічний світоглядно-духовний розвиток школярів.