У сучасних умовах розвитку освіти важливого значення набуває використання інноваційних педагогічних підходів, спрямованих на підвищення мотивації здобувачів освіти та розвиток їхньої дослідницької і творчої активності. Одним із перспективних напрямів є поєднання едьютейнменту та мейкерської освіти. Метою дослідження було обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності використання мейкерського підходу як засобу реалізації едьютейнменту в процесі навчання хімії учнів 11-х класів. У дослідженні було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз і узагальнення науково-педагогічної літератури, педагогічне моделювання, педагогічне спостереження, анкетування, бесіди та педагогічний експеримент. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що на констатувальному етапі в обох групах переважали середній і низький рівні пізнавальної активності. У процесі формувального етапу учні експериментального класу виконували мейкерські завдання та мініпроєкти, що передбачали створення експериментальних моделей і проведення досліджень. Виконання таких завдань сприяло підвищенню пізнавальної активності, розвитку творчості та самостійності. Порівняльний аналіз результатів констатувального та підсумкового етапів показав підвищення рівня пізнавальної активності учнів експериментального класу: частка учнів із високим рівнем зросла з 10 % до 43 %, тоді як кількість учнів із низьким рівнем зменшилася з 43 % до 9 %. Отримані результати підтвердили ефективність використання мейкерських завдань як засобу активізації навчальної діяльності та підвищення мотивації до вивчення хімії. Практична цінність дослідження полягала у розробленні методичної моделі організації мейкерської діяльності та системи мейкерських завдань для навчання хімії, апробованих студентами під час педагогічної практики