Анотація
Повномасштабне військове вторгнення країни-агресора рф в Україну призвело до мобілізації громадян України призовного віку та спричинило скорочення на ринку праці спеціалістів молодого та середнього віку. З метою підтримки ринку праці та економіки України виникла необхідність у залучення людей похилого віку до освітньої системи. Тому основною метою статті було визначення особливостей розвитку освітньої геронтології під час повномасштабного військового вторгнення в Україні. Дані дослідження були оцінені за допомогою кількісних і якісних методів, включаючи анкетування, спостереження, аналіз даних і документів. Індивідуальне опитування було організовано протягом 2020-2022 та 2022-2024 років шляхом листування, гугл-форми, паперової анкети. Дослідження основних галузей освітньої геронтології, які обирають люди похилого віку виявило такі: цифрові технології, управління, охорона здоров’я та благополуччя, мова та культура, культура і мистецтво, інженерія та інфраструктура, сільське господарство, логістика та постачання. Дослідники освітньої геронтології США та країн Європи (включно з Україною до лютого 2022 року) з’ясували основні причини необхідності розвитку інклюзії літньої людини в освітній процес, а саме: самотність, підтримка психічного здоров’я, соціалізація. Після лютого 2022 року до основних причин необхідності залучення людей похилого віку до навчального процесу додався дефіцит спеціалістів у різних галузях економіки країни внаслідок мобілізації громадян молодого та середнього віку до Збройних Сил України, численні трагічні загибелі внаслідок бомбардування українських міст і сіл, відтік людських ресурсів за кордон. Ці обставини вимагають розробки стратегій навчання дорослих та мережі освітніх геронтологічних інститутів, які сприятимуть забезпеченню підтримки психічного здоров’я людей похилого віку та їх включенню в соціально-економічне середовище
Ключові слова
освіта дорослих; цифрова освіта; мобілізація; відтік людських ресурсів; стратегії навчання; підтримка економіки країни
Використані джерела
[1] Andrews, M. (2017). Enduring ideals: Revisiting lifetimes of commitment twenty-five years later. Contemporary Social Science, 12(1-2), 153-163. doi: 10.1080/21582041.2017.1325923.
[2] Anishchenko, O. (2021). Education of elderly people as an educational trend of third millennium. UNESCO Chair Journal Lifelong Professional Education in the XXI Century, 2(4), 21-25. doi: 10.35387/ucj.2(4).2021.21-25.
[3] Association of universities of the third age “Clepsydra”. (n.d). Retrieved from https://www.facebook.com/AUTAClepsydra.
[4] Babb, S.J., Rufino, K.A., & Johnson, R.M. (2022). Assessing the effects of the COVID-19 pandemic on nontraditional students’ mental health and well-being. Adult Education Quarterly, 72(2), 140-157. doi: 10.1177/07417136211027508.
[5] Beattie, E. (2022). The power of the positive: Enhancing online student engagement for adult literacy learners. Adult Literacy Education, 4(1), 20-35. doi: 10.35847/EBeattie.4.1.20.
[6] Boeren, E. (2018). The methodological underdog: A review of quantitative research in the key adult education journals. Adult Education Quarterly, 68(1), 63-79. doi: 10.1177/0741713617739347.
[7] Bollnow, O.F. (1962) The old age. New collection Gottinger Zeitschrift fur Erziehung und Gesellschaft. Retrieved from http://www.otto-friedrich-bollnow.de/doc/HohesAlter.pdf.
[8] Carre, P. (1981). Gerontagogy or integral lifelong learning. Education Permanente Paris, 61, 107-125.
[9] Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for-medical-research-involving-human-subjects/.
[10] Donahue, W. (1951) Experiments in the education of older adults. Adult Education, 49‐59.
[11] Formosa, M., & Galea, R. (2020). Critical educational gerontology at a senior center in Malta: Possibilities and limitations for critical consciousness. Educational Gerontology, 46(2), 59-71. doi: 10.1080/03601277.2020.1711587.
[12] Formosa, M. (2017). Responding to the active ageing index: Innovations in active ageing policies in Malta. Journal of Population Ageing, 10(1), 87-99. doi: 10.1007/s12062-016-9163-1.
[13] Glendenning, F. (1989) Educational gerontology in Britain as an emerging field of study and practice. Educational Gerontology, 15(2), 121‐131. doi: 10.1080/0380127890150202.
[14] Hachem, H., Nikkola, E., & Zaidan, A. (2017). The case of educational gerontology in Lebanon: A harbinger of empowerment, emancipation and social change?. International Journal of Lifelong Education, 36(6), 713-729. doi: 10.1080/02601370.2017.1379565.
[15] James, N., & Thériault, V. (2020). Adult education in times of the COVID-19 pandemic: Inequalities, changes, and resilience. Studies in the Education of Adults, 52(2), 129-133. doi: 10.1080/02660830.2020.1811474.
[16] Kern, D. (2018). Research on epistemological models of older adult education: The need of a contradictory discussion. Educational Gerontology, 44(5-6), 338-353. doi: 10.1080/03601277.2018.1475123.
[17] Lemieux, A., & Sanchez Martinez, M. (2000). Gerontagogy beyond word: A reality. Educational Gerontology, 26(5), 475-498. doi: 10.1080/03601270050111887.
[18] Menéndez, S., Pérez-Padilla, J., & Maya, J. (2018). Empirical research of university programs for older people in Europe: A systematic review. Educational Gerontology, 44(9), 595-607. doi: 10.1080/03601277.2018.1518459.
[19] Pardasani, M., & Thompson, P. (2012). Senior centers: Innovative and emergent models. Journal of Applied Gerontology, 31(1), 52-77. doi: 10.1177/0733464810380545.
[20] Peterson, D. (1980). Who are the educational gerentologists?. Educational Gerontology, 5(1). doi: 10.1080/0360hyp800050105.
[21] Tang, F. (2017). Senior centres in the lives of older Americans: Implications for Chinese older adults. China Journal of Social Work, 10(1), 39-51. doi: 10.1080/17525098.2017.1300367.
[22] Tett, L. (2016). Community-based education and learning. In J. Field, B. Schmidt-Hertha & A. Waxenegger (Eds.), Universities and engagement. International perspectives on higher education and lifelong learning (pp. 130-140). London: Routledge.
[23] The International Association of Universities of the Third Age. (n.d). Retrieved from https://www.aiu3a.org/v2/about-en.html.
[24] The Law of Ukraine No. 1556-VII “On Higher Education”. (2024, July). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#top.
[25] Ukrainian refugees. Future abroad and plans for return. (2024). Retrieved from https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2024/03/refugees_third_wave.pdf.
[26] UNESCO Institute for Lifelong Learning. (2019). 4th global report on adult learning and education. Leave no one behind: Participation, equity and inclusion. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000375190.
[27] UNESCO. (2022). 5th global report on adult learning and education: Citizenship education: empowering adults for change; executive summary. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381669.
[28] Volkova, H., Dubovenko, Z., Antonenko, A., & Lekhnitska, S. (2021). Medical education in the time of Covid-19, science, theory and practice. In Abstracts of XXIX international scientific and practical conference (pp. 356-360). doi: 10.46299/ISG.2021.I.XXIX.
[29] Webb, S., Holford, J., Hodge, S., Milana, M., & Waller, R. (2019) Conceptualising lifelong learning for sustainable development and education 2030. International Journal of Lifelong Education, 38(3), 237-240. doi: 10.1080/02601370.2019.1635353.
[30] What do you need to know about the Ukrainian labour market in 2024?. (2024). Retrieved from https://budni.robota.ua/career/shho-treba-znati-pro-ukrayinskiy-rinok-pratsi-u-2024-rotsi-doslidzhennya-ta-analitika-vid-robota-ua.
[31] Wiggin, D.A., et al. (2023). Learning needs in healthy and active aging according to key stakeholders: A multinational survey. Gerontology & Geriatrics Education, 1-17. doi: 10.1080/02701960.2023.2252368.
[32] Zhang, Y., & Perkins, D. (2022). Toward an empowerment model of community education in China. Adult Education Quarterly, 1-19. doi: 10.1177/07417136211062252.