Анотація
Це дослідження є актуальним, оскільки розглядає державно-приватне партнерство у сфері дошкільної освіти в Грузії, шукаючи шляхи вирішення значних освітніх проблем, спільних для пострадянських регіонів. Воно оцінює придатність альтернативних освітніх моделей у суспільстві, яке все ще бореться з інфраструктурною спадщиною радянського минулого, надаючи цінні рекомендації щодо політичних реформ, необхідних для розширення доступу до дошкільної освіти та підвищення її якості. Метою дослідження було оцінити готовність грузинського суспільства до впровадження альтернативних освітніх практик. Спираючись на досвід пострадянських країн, а також на міжнародний досвід і місцеві перспективи, дослідження має на меті надати всебічне розуміння доцільності та ефективності альтернативних моделей у Грузії. Використовуючи змішаний підхід, що включає якісні інтерв’ю, опитування та аналіз даних, дослідження вивчає сильні сторони, виклики та перспективи впровадження різних альтернативних моделей в унікальному соціально-економічному та культурному контексті пострадянської Грузії. Дошкільна освіта у пострадянських та схожих країнах стикається зі спільними проблемами доступу та якості, незважаючи на різні політики, що включають законодавчі заходи та державно-приватне партнерство, спрямовані на подолання фінансових та географічних бар’єрів. Постійні розбіжності в системах дошкільної освіти в регіоні, про що свідчать реформаторські ініціативи та кадрові проблеми в Грузії, підкреслюють необхідність безперервних реформ. Ці фактори підкреслюють важливість постійних політичних зусиль, спрямованих на підтримку комплексних та ефективних середовищ раннього навчання. Результати дослідження підкреслюють нагальну потребу в альтернативних шляхах освіти в Грузії, особливо в регіонах, які стикаються з інфраструктурними та географічними бар’єрами, подібними до тих, що існують в інших пострадянських країнах. Висвітлюючи потенційні переваги моделей публічно-приватного партнерства, дослідження також визначає ключові проблеми, які необхідно вирішити для забезпечення їх успішної реалізації в пострадянському контексті. Практична цінність цієї роботи поширюється на політиків, освітян і громади в пострадянських країнах, які стикаються зі схожими освітніми проблемами. Пропагуючи законодавчі реформи, спрямовані на впровадження альтернативних підходів, це дослідження робить внесок у постійні зусилля, спрямовані на зміцнення дошкільної освіти та просування інклюзивності в пострадянській Грузії та за її межами
Ключові слова
дошкільна освіта; розширення можливостей дошкільної освіти; просування дошкільного розвитку; нові стратегії дошкільної освіти; розширення доступу до дошкільної освіти
Використані джерела
[1] Alessio, J. (2011). Social problems and inequality: Social responsibility through progressive sociology. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315609591.
[2] Ali, S., Bhutta, S.M., Ahmad, S., Ansari, A.N., Ahmed, A., & Qadir, Y. (2024). PROTOCOL: Effectiveness of public-private partnerships on educational access and quality of primary and secondary schooling in low- and middle-income countries: A systematic review. Campbell Systematic Reviews, 20(2), article number e1385. doi: 10.1002/cl2.1385.
[3] An alternative education? Support for our most disengaged young people. (2023). Retrieved from https://evidence.ero.govt.nz/documents/an-alternative-education-support-for-our-most-disengaged-young-people#read-online.
[4] Bertrain, T., & Pascal, C. (2016). Early childhood policies and systems in eight countries findings from IEA’s early childhood education study. Hamburg: ECES International Study Center.
[5] Birtvelashvili, L. (2024). “Future Club” was created on the basis of Tsromi Kindergarten. Retrieved from https://mozaikanews.ge/2023/04/05/%E1%83%AC%E1%83%A0%E1%83%9D%E1%83%9B%E1%83%98%E1%83%A1-%E1%83%A1%E1%83%90%E1%83%91%E1%83%90%E1%83%95%E1%83%A8%E1%83%9D-%E1%83%91%E1%83%90%E1%83%A6%E1%83%98%E1%83%A1-%E1%83%91%E1%83%90%E1%83%96/.
[6] Builasheva, S. (2014). Social constructions of early childhood care and education in the Kyrgyz Republic: Before and after independence. (Master thesis, University of Oslo, Oslo, Norway).
[7] Bunebare. (n.d.). Retrieved fom https://bunebare.com/.
[8] Child wellbeing in Georgia. (2023). Retrieved from https://www.unicef.org/georgia/reports/child-wellbeing-georgia-2023.
[9] Children and adolescents. (2023). Retrieved from https://www.geostat.ge/ka.
[10] Chou, J.-S., Tserng, H.P., Lin, Ch., & Huang, W.-H. (2015). Strategic governance for modeling institutional framework of public-private partnerships. Cities, 42, 204-211. doi: 10.1016/j.cities.2014.07.003.
[11] Civitas Georgika. (2012). Alternative education for the empowerment of local communities and rural territories. Warsaw: Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Poland.
[12] Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
[13] Devidze, N. (2020). Public-private partnerships in Georgia and impact assessment of infrastructure. Tokyo: Asian Development Bank Institute.
[14] Giunipero, R. (2021). Public-private partnerships for skills development: A governance perspective. Torino: European Training Foundation.
[15] Jachowicz, A. (2016). The effectiveness of public-private partnership in Poland. Entrepreneurship and Management, 17(9), 87-99.
[16] Kekelia, M., & Kitoshvili, N. (2023). The challenges of preschool education and the need for alternative education. In International aegean conferences on social sciences & humanities-VII (pp. 534-547). Izmir: IKSAD Global Publications.
[17] Kyrgyzstan promotes USD 1.2 billion public-private partnerships project pipeline. (2022). Retrieved from https://unece.org/circular-economy/news/kyrgyzstan-promotes-usd-12-billion-public-private-partnerships-project.
[18] Lam, P.T.I., & Yang, W. (2020). Factors influencing the consideration of public-private partnerships (PPP) for smart city projects: Evidence from Hong Kong. Cities, 99, article number 102606. doi: 10.1016/j.cities.2020.102606.
[19] McCormack, M. (2018). Snapshot: Preschool education in the Kyrgyz Republic: Context, costs, and legal framework. Bishkek: Public Foundation “For Families”.
[20] Migration profile of Georgia. (2019). Retrieved from https://migration.commission.ge/files/mp19_eng_web3.pdf.
[21] Mukherji, P., & Deborah, A. (2009). Research methods in early childhood: An introductory guide. London: SAGE Publications.
[22] Naudeau, S., Kataoka, N., Valerio, A., Neuman, M.J., & Elder, L.K. (2011). An early childhood development guide for policy dialogue and project preparation. Washington: The World Bank. doi: 10.1596/978-0-8213-8526-5.
[23] Okrasa, M. (2010). Alternative forms of pre-school education as a criterion improving the quality of education in Poland. Problems of Education in the 21st Century, 20(1), 109-114.
[24] PPP agency in Georgia. (2019). Retrieved from https://ppp.gov.ge/en/homepage/mission/.
[25] Preschool education: Early childhood education is crucial for every child. (n.d.). Retrieved from https://www.unicef.org/georgia/preschool-education.
[26] Preschools in Poland. (2023). Retrieved from https://www.ourkids.net/pl-en/.
[27] Putcha, V., Neuman, M., Zaplotynska, O., & Sofiy, N. (2018). Supporting the early childhood workforce at scale: Preschool education in Ukraine. Washington: Results for Development Institute.
[28] Radsky, V., & Mikayilova, U. (2023). Exploring public-private partnership in preschool education provision: Potential for socio-economic development. Khazar Journal of Humanities and Science, 16(4), 5-25. doi: 10.5782/2223-2621.2013.16.4.5.
[29] Ramanadhan, S., Galbraith-Gyan, K., Revette, A., Foti, A., Rackard James, C., Martinez-Dominguez, V., Miller, E., Tappin, J., Tracy, N., Bruff, C., Donaldson, S.T., Minsky, S., Sempasa, D., Siqueira, C., & Viswanath, K. (2021). Key considerations for designing capacity-building interventions to support evidence-based programming in underserved communities: A qualitative exploration. Translational Behavioral Medicine, 11(2), 452-461. doi: 10.1093/tbm/ibz177.
[30] Sankar, D. (2021). Uzbekistan education sector analysis: 2021. Tashkent: UNICEF for Every Child.
[31] The process of authorisation of kindergartens has been delayed for 9 years – when will it start and what is the authorisation plan. (2021). Retrieved from https://edu.aris.ge/news/sabavshvo-bagebis-avtorizaciis-procesma-9-wlit-gadaiwia-rodis-daiwyeba-procesi-da-rogoria-gegma.html.
[32] These school buses double as mobile preschools in remote areas. (2022). Retrieved from https://www.fastcompany.com/90750739/these-school-buses-double-as-mobile-preschools-in-remote-areas.
[33] Towards achieving universal early childhood education in the Republic of Uzbekistan. (2022). Retrieved from https://www.unicef.org/uzbekistan/media/5046/file/Brief%20on%20ECE%20results%20(eng).pdf.
[34] UNESCO. (2011). International standard classification of education. Montreal: UNESCO Institute for Statistics.
[35] UNICEF. (2012). Investing in early childhood education in Serbia. Belgrade: UNICEF Country Office for Serbia.
[36] United Nations. (2020). Recovering better: Economic and social challenges and opportunities. New York: Department of Economic and Social Affairs of United Nations.
[37] Vandekerckhove, A., Trikic, Z., Miskeljin, L., Peeters, J., Lakicevic, O., & Koruga, D. (2013). Manual for diversification of programs for pre-school education. Belgrade: Ministry of Promotion, Science and Technology Development.