У статті йдеться про специфіку психологічного світу людини, яка переживає негативний вплив різнотипних видів депривації через режим соціального ізоляціонізму, який культивується в пенітенціарних закладах. Позбавлення волі, ув’язнення і відбування покарання призводить до інкультурації особи в своєрідну «парадигму колонії», де переважають девіантні, агресивні й сегрегаційні системи взаємин. Наголошено важливе значення постпенітенціарної ревіталізації особистості як гуманної поновної соціалізації.