Анотація
З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну багато українців покинули свої домівки в пошуках безпечніших місць, тож актуальності набула проблема розробки зручних та ефективних методик надання психологічної підтримки максимальному числу громадян. Метою роботи була розробка технології допомоги внутрішньо переміщеним особам, що базується на методах експозиційної терапії. Досліджена вибірка складалася з 84 респондентів, які мали офіційний статус внутрішньо переміщених осіб. Для кількісного визначення параметрів стресового стану використовувалася методика діагностики посттравматичного стресового розладу – PCL-5, для визначення емоційного стану – оновлений Oxford Happiness Inventory (OHI). На початку дослідження встановлено, що 67 % осіб у вибірці мали рівень симптомів, достатній для діагностування посттравматичного стресового розладу, що свідчить про високий рівень психологічного дистресу. Для психотерапевтичної роботи використано методи травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії і десенсибілізації та переробки рухами очей (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing). Застосування обох обраних методів виявилося ефективним щодо покращення загального психологічного стану респондентів. Застосування травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії призводило до зменшення симптомів посттравматичного стресового розладу на 9.0 % та підвищення рівня відчуття щастя на 37.73 %, порівнюючи з контролем. Методика десенсибілізації та переробки рухами очей призводила до зменшення симптомів посттравматичного стресового розладу на 15.41 % та підвищення суб’єктивних показників відчуття щастя на 35.30 %, порівнюючи з контролем. Комбіноване застосування обох методик продемонструвало найкращі результати: через три місяці спостерігалася редукція симптомів посттравматичного стресового розладу на 19.72 % та підвищувалися показники відчуття щастя на 42.54 %, якщо порівнювати з контролем. На основі даних, продемонстрованих у роботі, можна рекомендувати комбіноване застосування методики травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії і десенсибілізації та переробки рухами очей для зменшення вираженості симптомів посттравматичного стресу та покращення самопочуття внутрішньо переміщених осіб
Ключові слова
посттравматичний стресовий розлад; експозиційна терапія; травма-фокусована когнітивно-поведінкова терапія; десенсибілізація та переробка рухами очей; суб’єктивне відчуття щастя
Використані джерела
[1] American Psychological Association (2002). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code/ethics-code-2017.pdf.
[2] Asanov Noha, А.-M., Asanov, I., & Buenstorf, G. (2022). Mental health and stress level of Ukrainians seeking psychological help online. doi: 10.1101/2022.08.19.22278660.
[3] Banoğlu, K., & Korkmazlar, U. (2022). Efficacy of the eye movement desensitization and reprocessing group protocol with children in reducing posttraumatic stress disorder in refugee children. European Journal of Trauma & Dissociation, 6(1), article number 100241. doi: 10.1016/j.ejtd.2021.100241.
[4] Baroud, E., & Dirani, L. (2023). The invisible wounds: Mental health support for the war injured children. In The War Injured Child (pp. 219-237). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-28613-1_18.
[5] Ennis, N., Sijercic, I., & Monson, C. (2021). Trauma-focused cognitive-behavioral therapies for posttraumatic stress disorder under ongoing threat: A systematic review. Clinical Psychology Review, 88, article number 102049. doi: 10.1016/j.cpr.2021.102049.
[6] European Commission. (2021). Ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[7] Fru-Ngongban, A.C. (2023). The impact of resilience in the psychosocial support of internally displaced secondary school students in Cameroon. International Journal of Social Science, Education, Communication and Economics, 2(2), 205-216. doi: 10.54443/sj.v2i2.126.
[8] Grabowska, I., Jastrzebowska, A., & Kyliushyk, I. (2023). Resilience embedded in psychological capital of Ukrainian refugees in Poland. Migration Letters, 20(3), 421-429. doi: 10.47059/ml.v20i3.2887.
[9] Hrudii, M.A., Melnyk, L.A., Ostapchuk, G.V., Pylypas, Y.V., & Semenko, I.M. (2015). Psychosocial support for internally displaced children, their parents and families with children from the East. Kyiv: Kalyta Publishing House.
[10] Kalyegira, J. (2022). Basic psychological needs satisfaction and psychological wellbeing of refugees in Africa. Discover Psychology, 2, article number 40. doi: 10.1007/s44202-022-00052-4.
[11] Kraіeva, O. (2022). Psychological features of the identity of persons displaced from the occupied territory of Ukraine. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 6, 95-101. doi: 10.33099/2617-6858-2022-70-6-95-101.
[12] Lukanov, D., & Syomkina, I. (2021). Prospects for the activities of state bodies on the social adaptation of internally displaced persons. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 1(Pt 2), 45-52. doi: 10.12958/2227-2844-2021-1(339)-2-45-52.
[13] Ministry of Social Policy. (n.d.). Internally displaced persons. Retrieved from https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno-peremishcheni-osobi.html.
[14] Overchuk, V., Liashch, O., Ihnatovych, O., Sarancha, I., Boiarskyi, N., & Boiarska, Z. (2023). Psychological resources of the individual style of overcoming stress in the conditions of military aggression. Revista Amazonia Investiga, 12(62), 221-229. doi: 10.34069/AI/2023.62.02.22.
[15] Oxford happiness inventory. (n.d.). Retrieved from http://www.blake-group.com/sites/default/files/assessments/Oxford_Happiness_Questionnaire.pdf.
[16] Posttraumatic Stress Disorder Questionnaire (PCL-5). (2022). https://www.darnitsa.ua/en/ptsr/opituvalnik-posttravmatichnogo-stresovogo-rozladu-pcl-5.
[17] Protas, O. (2022). Social and pedagogical support for internally displaced children under martial law. Mountain School of Ukrainian Carpaty, 26, 140-144. doi: 10.15330/msuc.2022.26.140-144.
[18] Roberts, B. Ocaka, K., Browne, J., Oyok, T., & Sondorp, E. (2008). Factors associated with post-traumatic stress disorder and depression amongst internally displaced persons in Northern Uganda. BMC Psychiatry, 8, article number 38. doi: 10.1186/1471-244X-8-38.
[19] Schrier, I., Eising, D., & Hafkenscheid, A. (2016). EMDR treatment in war veterans. Journal of Psychotherapy, 43, 255-268. doi: 10.1007/s12485-016-0140-1.
[20] Seidler, G., & Wagner, F. (2006). Comparing the efficacy of EMDR and trauma-focused cognitive-behavioral therapy in the treatment of PTSD: A meta-analytic study. Psychological Medicine, 36(11), 1515-1522. doi: 10.1017/S0033291706007963.
[21] Tay, L., Zyphur, M., & Batz, C.L. (2018). Income and subjective wellbeing: Review, synthesis, and future research. In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.), Handbook of well-being (pp. 507-517). Salt Lake City: DEF Publishers.
[22] Tol, W., Leku, M., Lakin, D., Carswell, K., Augustinavicius, J., Adaku, A., Au, T.M., Brown, F.L., Bryant, R.A., Garcio-Moreno, C., Musci, R.J., Ventevagel, P., White, R.G., & van Ommeren, N. (2020). Guided self-help to reduce psychological distress in South Sudanese female refugees in Uganda: a cluster randomised trial. The Lancet. Global Health, 8(2), 254-263. doi: 10.1016/S2214-109X(19)30504-2.
[23] Vanderschoot, T., & Van Dessel, P. (2022). EMDR therapy and PTSD: A goal-directed predictive processing perspective. Journal of EMDR Practice and Research, 16(3), 108-122. doi: 10.1891/EMDR-2022-0009.
[24] Verstrael, S., van der Wurff, P., & Vermetten, E. (2013). Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) as treatment for combat-related PTSD: A meta-analysis. Military Behavioral Health, 1(2), 68-73.
[25] Zemestani, M., Mohammed, A.F., Ismail, A.A., & Vujanovic, A.A. (2022). A pilot randomized clinical trial of a novel, culturally adapted, trauma-focused cognitive-behavioral intervention for war-related PTSD in Iraqi women. Behavior Therapy, 53(4), 656-672. doi: 10.1016/j.beth.2022.01.009.
[26] Аcarturk, C., Uygun, E., Ilkkursun, Z., Carswell, K., Tedeshci, F., Batu, M., Eskici, S., Kurt, G., Anttila, M., Au, T., Baumgartner, J., Churchill, R., Cuijper, P., Becker, T., Koesters, M., Lantta, T., Nose, M., Ostuzzi, G., Popa, M., Purgato, M., Sijbradij, M., Turrini, G., Välimäki, M., Walker, L., Wancata, J., Zanini, E., White, R.G., van Ommeren, M., Barbui, C. (2022). Effectiveness of a WHO self‐help psychological intervention for preventing mental disorders among Syrian refugees in Turkey: A randomized controlled trial. World Psychiatry, 21(1), 88-95. doi: 10.1002/wps.20939.