Анотація
Щоб оцінити результативність навчання на робочому місці, необхідно діагностувати рівень підготовленості персоналу мультимедійної фірми до науково-технічної діяльності, саме тому актуально створювати відповідні інформаційні моделі розвитку персоналу. Метою статті було розробити системну модель формування професійних навичок у фахівців мультимедійних технологій поліграфічного профілю. У статті запропоновано методику інформаційної підтримки розвитку персоналу шляхом навчання на робочому місці. У якості основи, яка пояснює знання та навички для ефективного здійснення навчання на робочому місці, розглядається сучасний зміст компетентостей. Систематизовано ключові якості персоналу, які стосуються мультимедійних технологій. Створено інформаційну модель і проведено апробацію формування компетентностей у межах відповідних модулів. Розглянуто вплив інженерно-організаційних умінь на вдосконалення компетентностей фахівців мультимедійних технологій. Проаналізовано основні складники успішного формування професійних навичок персоналу. Складено рекомендації щодо діагностики рівнів підготовки персоналу мультимедійних і комп’ютерних фірм до вдосконалення власної науково-технічної діяльності, вибору змісту професійної підготовки фахівців мультимедійного профілю, застосування системного підходу до формування відповідних умінь та навичок. Створено морфологічну матрицю формування навичок технічної творчості персоналу мультимедійної фірми в процесі навчання на робочому місці. За допомогою інформаційної системи Шеннона отримано математичну модель формування відповідних спеціальних модулів компетентностей. Вивчено роль інженерно-організаційних навичок у процесі навчання на робочому місці. Проведено розрахунок рівня ентропії системи навчання до та після отримання інформації. Проаналізовано залежність ентропії від рівня отриманих знань. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій керівництву комп’ютерних і мультимедійних фірм для організації навчання на робочому місці, внаслідок чого працівники отримують позитивні стимули до розвитку відповідних компетентностей.
Ключові слова
технічна творчість; системний підхід; поліграфія; технічна інформація; епістемологічні рівні; мультимедійні технології
Використані джерела
[1] Alakbarov, R. (2022). An optimization model for task scheduling in mobile cloud computing. International Journal of Cloud Applications and Computing, 12(1). doi: 10.4018/ijcac.297102.
[2] Bhushan, K., Santosh, K., & Rasananda, P. (2023). Pedagogy innovation and integration of films in management education: Review and research paradigms. The International Journal of Management Education, 21(2), article number 100804. doi: 10.1016/j.ijme.2023.100804.
[3] Cécile, M. (2023). Contemporary curriculum policies: Globalization, recontextualization and hybridization of pedagogic models. In R.J. Tierney, F. Rizvi, & K. Ercikan (Eds.), International encyclopedia of education (4th ed.; рр. 8-18). Elsevier Science. doi: 10.1016/B978-0-12-818630-5.03002-5.
[4] Cleovoulou, Y., Iznardo, М., & Kamani, F. (2022). An examination of equity pedagogy during program coherence building in teacher education. Teaching and Teacher Education, 120, article number 103866. doi: 10.1016/j.tate.2022.103866.
[5] Dang, V.T., Nguyen, D.B.H., Tran, T.D.T., Le, D.T., & Nguyen, T.L. (2023). Model-free hierarchical control with fractional-order sliding surface for multisection web machines. International Journal of Adaptive Control and Signal Processing, 37(2), 497-518. doi: 10.1002/acs.3534.
[6] European Commission. (2021). Ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[7] Grimal, L., Marty, Р., Perez, S., Troussier, N., Perpignan, С., & Reyes, К. (2020). Case study: Located pedagogical situations to improve global sustainable skills in engineering education and universities. Procedia CIRP, 90, 766-771. doi: 10.1016/j.procir.2020.02.136.
[8] Hrabovskyi, Y., Minukhin, S., & Brynza, N. (2022). Development of an information support methodology for quality assessment of the prepress process. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(2), 30-40. doi: 10.15587/1729-4061.2022.266907.
[9] Kukushkin, D., & Kolesnikova, V. (2022). Practical aspects of digitalization of dual forms of education in institutions of professional pre-higher education. Open Educational e-Environment of Modern University, 12, 69-79. doi: 10.28925/2414-0325.2022.126.
[10] Lim, J. (2021). Scalable fog computing orchestration for reliable cloud task scheduling. Applied Sciences, 11(22), article number 10996. doi: 10.3390/app112210996.
[11] Malek, J., Laroussi, M., Ghezala, H.B., & Nefzi, M. (2019). A methodology for designing mobile, pervasive, seamless and IoT-based learning scenarios: Language, process and supporting tool. International Journal of Mobile Learning and Organisation, 13(3), 255-285. doi: 10.1504/IJMLO.2019.100402.
[12] Martseniuk, L., & Hruzdiev, O. (2021). Dual education as a means of effective combination theory and practice. Ekonomika ta Derzhava, 3, 58-65. doi: 10.32702/2306-6806.2021.3.58.
[13] Mohammadpour, E., & Maroof, Y. (2023). A performance-based test to measure teachers’ mathematics and science content and pedagogical knowledge. Heliyon, 9(3), article number e13932. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e13932.
[14] Norm, F. (2023). Phenomenology and education: Researching pedagogical experience. In R.J. Tierney, F. Rizvi, & K. Ercikan (Eds.), International encyclopedia of education (4th ed.; рр. 131-140). Elsevier Science. doi: 10.1016/B978-0-12-818630-5.11015-2.
[15] Punithavathi, P., & Geetha, S. (2020). Disruptive smart mobile pedagogies for engineering education. Procedia Computer Science, 172, 784-790. doi: 10.1016/j.procs.2020.05.112.
[16] Pushkar, O.I. (2023). The concept of creating multimedia tools for educational space of dual education. Printing and Publishing, 1, 101-122. doi: 10.32403/0554-4866-2023-1-85-101-122.
[17] Pushkar, O.I., & Hrabovskyi, Ye.M. (2020). Methodology of knowledge transformation for e-learning systems in training publishing industry specialists. Information Technologies and Learning Tools, 77(3), 186-204. doi: 10.33407/itlt.v77i3.2820.
[18] Shannon, C.E. (1993). Collected papers. New York: IEEE Press.
[19] Sikström, Р., Valentini, С., Sivunen, А., & Kärkkäinen, Т. (2022). How pedagogical agents communicate with students: A two-phase systematic review. Computers & Education, 188, article number 104564. doi: 10.1016/j.compedu.2022.104564.
[20] Slipchyshyn, L. (2022). Dual education as a tool of improving the quality of teaching professional disciplines. Modern Trends in Development of Education and Science: Problems and Perspectives, 10, 12-18.
[21] Sulaiman, Т.T., Mahomed, A.S.B., Abd Rahman, A., & Hassan, M. (2022). Examining the influence of the pedagogical beliefs on the learning management system usage among university lecturers in the Kurdistan Region of Iraq. Heliyon, 8(6), article number e09687. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e09687.
[22] Vidal Rosas, E.E., & Galván Fernandez, C. (2022). Pedagogical framework to develop interactive virtual tools for the teaching and learning of dynamic systems in Control Engineering. IFAC-PapersOnLine, 55(17), 218-223. doi: 10.1016/j.ifacol.2022.09.282.
[23] Zinchenko, S.M., & Zinchenko, A.L. (2021). Dual education as a guarantee of social partnership in the professional training of university graduates: Foreign experience. Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences, 192, 181-185. doi: 10.36550/2415-7988-2021-1-192-181-185.