Анотація
Актуальність дослідження зумовлено тим, що, на відміну від більшості європейських країн, які після завершення пандемії коронавірусу повернулися до очного навчання, Україна, через активні бойові дії на її території, тривалий час продовжувала навчальний процес в онлайн-форматі й знову стоїть перед вибором раціонального способу навчання. Саме тому існує потреба зважити всі слабкі та сильні сторони віддаленого освітнього формату. Мета роботи – здійснити аналіз переваг та недоліків реалізації онлайн-освіти в українських університетах під час воєнного стану. Задля досягнення мети проведено опитування 56 викладачів психологічних дисциплін з професійним стажем від 4 до 28 років; здійснено аналіз отриманих відповідей. Результати показали, що переваги навчання онлайн для студентів та викладачів спільні: мобільність, висока якість цифрового контенту, часткова автоматизація контролю знань, різноманіття психолого-педагогічних інструментів, стимуляція розвитку цифрової та технологічної компетентності. Головні проблеми онлайн-навчання для студентів полягають у порушеннях комунікації: дефіциті особистісно-орієнтованого спілкування між однолітками й поглибленні соціальної дистанції між студентами та викладачами. У сфері психологічної освіти цей недолік тісно пов’язаний з труднощами засвоєння практичних фахових навичок, які полягають в організації довірчої, близької взаємодії між людьми. Для викладачів така форма роботи розкриває широкі можливості професійної самореалізації, але водночас супроводжується перенавантаженням, швидким емоційним вигоранням, погіршенням здоров’я та якості життя. У статті обґрунтовано необхідність відновити очну освіту, ураховуючи позитивний досвід онлайн-навчання. Результати проведеного дослідження можуть стати основою для розробки практичних заходів, спрямованих на запобігання професійної дезадаптації викладачів університетів; а також на профілактику труднощів соціалізації та професіоналізації молоді, що отримала вищу освіту в період карантину та воєнного стану.
Ключові слова
дистанційна освіта; викладачі; студенти; заклад вищої освіти, цифрове освітнє середовище, взаємовідносини в освітньому просторі
Використані джерела
[1] Abbasi, M.S., Ahmed, N., Sajjad, B., Alshahrani, A., Saeed, S., Sarfaraz, S., Alhamdan, R.S., Vohra, F., & Abduljabbar, T. (2020). E-Learning perception and satisfaction among health sciences students amid the COVID-19 pandemic. Work: A Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation, 67(3), 549-556. doi: 10.3233/WOR-203308.
[2] Bastos, R.A., dos Santos Carvalho, D.R., Brandão, C.F.S., Bergamasco, E.C., Sandars, J., & Cecilio-Fernandes, D. (2022). Solutions, enablers and barriers to online learning in clinical medical education during the first year of the COVID-19 pandemic: A rapid review. Medical Teacher, 44(2), 187-195. doi: 10.1080/0142159X.2021.1973979.
[3] Bay Atlantic University. (2022). How does virtual learning impact students in higher education? Retrieved from https://bau.edu/blog/virtual-learning-in-higher-education.
[4] Bocheliuk, V.Y. (2020). Digitalization as a factor for the cognitive sphere formation. Vіsnik HNPU іmenі G.S. Skovorodi. Psihologіja, 62, 81-107. doi: 10.34142/23129387.2020.62.05.
[5] Bykov, V.Yu. (2005). Distance learning in Europe and the USA and prospects for Ukraine. In V.Yu. Bykov (Ed.), Information support of the educational process: Innovative tools and technologies (pp. 77-140). Kyiv: Atika.
[6] Cellini, S.R. (2021). How does virtual learning impact students in higher education? Retrieved from https://www.brookings.edu/blog/brown-center-chalkboard/2021/08/13/how-does-virtual-learning-impact-students-in-highereducation.
[7] Chu, Y.-H., & Li, Y.-C. (2022). The impact of online learning on physical and mental health in university students during the COVID-19 pandemic. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), article number 2966. doi: 10.3390/ijerph19052966.
[8] Dumford, A.D., & Miller, A.L. (2018). Online learning in higher education: Exploring advantages and disadvantages for engagement. Journal of Computing in Higher Education, 30, 452-465. doi: 10.1007/s12528-018-9179-z.
[9] European Commission. (2021). Ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[10] Gautam, P. (2020). Advantages and disadvantages of online learning. Retrieved from https://elearningindustry.com/advantages-and-disadvantages-online-learning.
[11] Hnatiuk, O.V. (2021). Distance learning: Problems, searches, challenges. In S.D. Maksymenko (Ed.), Actual problems of psychological counteraction to negative informational influences on the personality in the conditions of modern challenges: Materials of the methodological seminar of the National Academy of Sciences of Ukraine (pp. 16-23). Kyiv: Pedahohicnna Dumka.
[12] Lytvynchuk, A.I. (2021). Features of experiencing a sense of security by participants in the educational process during distance learning: Psychophysiological characteristics. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 4, 85-92. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-4-11.
[13] Maksymova, N.Yu., & Krasilova, Yu.M. (2023). The impact of the wartime state on the information workload of a person. Habitus, 47, 121-126. doi: 10.32782/2663-5208.2023.47.21.
[14] Michelle, E. (2021). Side effects of online education. Retrieved from https://elearningindustry.com/side-effects-ofonline-education.
[15] Nazarenko, Yu., & Polishchuk, O. (2021). Education in pandemic conditions in 2020/2021: Analysis of problems and consequences. Retrieved from https://cedos.org.ua/researches/osvita-v-umovah-pandemiyi-analiz-problem-inaslidkiv.
[16] Nestulya, S., & Shara, S. (2023). Distance learning as a relevant educational technology in higher education institutions. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 9(1), 39-46. doi: 10.52534/msupp1.2023.39.
[17] Northenor, K. (2020). Online school has more negative impacts than positive. Retrieved from https://theroswellsting.com/5200/opinion/online-school-has-more-negative-impacts-than-positive.
[18] Novik, H.M., & Meleshko, A.V. (2021). Level of mental well-being of educators during distance learning. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 3, 60-66. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-3-8.
[19] Perepelytsia, T. (2022). Distance learning and war: How the experience of the pandemic will help Ukrainian education? Retrieved from https://dif.org.ua/article/distance-learning.
[20] Rybak, O., & Vasylkivska, O. (2022). Subjective feeling of loneliness of students during distance learning. Psychological Journal, 8(5), 18-30. doi: 10.31108/1.2022.8.5.2.
[21] Sahaidak, I., Chorna, T., Balahura, O., & Bykhovchenko, V. (2021). Specifics of distance learning in the modern Ukrainian educational space: Practices of the higher education institutions of Ukraine. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 7(3), 29-38. doi: 10.52534/msu-pp.7(3).2021.29-38.
[22] Shpak, M.M. (2021). Psycho-emotional state of students under distance learning. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 4, 115-121. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-4-15.
[23] Smulson, M.L. (Ed.). (2012). Distance learning: Psychological foundations. Kirovohrad: Imex-LTD.
[24] State Service of Education Quality. (2022). In villages, almost half as many students have access to distance learning as in cities. Retrieved from https://sqe.gov.ua/u-selakh-mayzhe-vdvichi-menshe-uchniv-mayut/?fbclid=IwAR2-qTeYnMCoah7RizvOUgf5COT2gESe_M3KiVEu8e5wzGmuYKcYugORso.
[25] Stockwell, S., Trott, M., Tully, M., Shin, J., Barnett, Y., Butler, L., McDermott, D., Schuch, F., & Smith, L. (2021). Changes in physical activity and sedentary behaviours from before to during the COVID-19 pandemic lockdown: A systematic review. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 7(1), article number e000960. doi: 10.1136/bmjsem-2020-000960.
[26] Strashko, V. (2022). The lost generation 2.0. What happens to education during war? Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2022/11/10/251237.
[27] Tavrovetska, N. (2020). The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the valuesense sphere and life position. Problems of Modern Psychology, 49, 296-321. doi: 10.32626/2227-6246.2020-49.296-321.
[28] Veldbrekht, O.O., Samkova, O.M., & Bovdyr, O.S. (2021). Emotional burnout as a factor of professional deformation. Habitus, 32, 156-159. doi: 10.32843/2663-5208.
[29] Warren, N., Parker, S., Khoo, T., Cabral, S., & Turner, J. (2020). Challenges and solutions when developing online interactive psychiatric education. Australasian Psychiatry: Bulletin of Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists, 28(3), 359-362. doi: 10.1177/1039856220901477.
[30] Zemlianska, O.V., Tretiakova, L.D., Prahovnik, N.A., & Semenko, R.Yu. (2020). The impact of distance education on the mental and physical health of the student. In Energy conservation and industrial safety: Challenges and prospects: Proceedings of the 3rd international scientific and practical conference (pp. 280-286). Kyiv: Osnovy. doi: 10.32782/2663-5682/2023/38/20.