Анотація
Актуальність досліджуваної проблеми полягає у необхідності виділити конкретні відмінності в психологічних портретах соціопата, соціофоба та інтроверта для чіткого розрізнення схожих на перший погляд понять. Мета наукової статті – деталізувати особливості психічних станів людини, встановити диференційні характеристики соціопата, соціофоба та інтроверта, а також виокремити кожен із цих станів як окрему незалежну складову частину людської психіки. Для отримання необхідних результатів використано статистичний та аналітичний методи. Розглянуто основні маркери поведінки соціофоба та наголошено на тому, що вони можуть проявлятися з різною інтенсивністю залежно від тяжкості симптомів соціофобії. Представлено психологічний портрет соціопата та визначено типологію соціопатії. З’ясовано основні особливості інтроверсивної особистості, розглянуто переваги, якими володіють інтроверти, якщо порівнювати їх з екстравертами, та основні форми їхньої дезадаптації. Виділено конкретні рамки кожного досліджуваного поняття та вказано відмінності між ними. Обґрунтовано, що інтроверсія з’являється в людини від народження та пов’язана з особливостями будови головного мозку, а соціопатія та соціофобія набуваються впродовж життя внаслідок психологічних та фізіологічних травм. Виявлено, що соціофоб та соціопат відрізняються психологічними характеристиками, адже соціофоб побоюється людей, а соціопат ненавидить людей. Доведено, що, на відміну від соціофобії та соціопатії, інтроверсія – це не психічний розлад, а елемент саме здорової психіки. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати допоможуть виокремити психологічні стани людини, чіткіше зрозуміти та диференціювати аналізовані поняття, попередньо визначити власний психологічний стан, встановити конкретні рамки для спрощеного висновку психолога, а також визначити важливі деталі та особливості проявів соціопата, соціофоба та інтроверта.
Ключові слова
соціум; ментальне здоров’я; психіка; особистість; психологічна особливість; психічний розлад; фобія
Використані джерела
[1] Allen, H., Lindner, L., Goldman, H., & Dinitz, S. (1971). Hostile and simple sociopaths: An empirical typology. Criminology, 9(1), 27-47.
[2] Christie, L.E. (2020). Psychopaths, sociopaths and the psychotic mind. In C. Bloom (Ed.), The Palgrave handbook of contemporary Gothic (pp. 467-484). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-33136-8_28.
[3] Chystovska, Yu.Yu., Kharchenko, T.H., & Zhurakhivskiy, I.O. (2019). Features of the onset and course of anxiety disorders and their psychotherapy. Theory and Practice of Modern Psychology, 6 (Vol. 1), 117-120. doi: 10.32840/2663-6026.2019.6-1.24.
[4] Dong, J., Xiao, T., Xu, Q., Liang, F., Gu, S., Wang, F., & Huang, J. (2022). Anxious personality traits: Perspectives from basic emotions and neurotransmitters. Brain Sciences, 12(9), article number 1141. doi: 10.3390/brainsci12091141.
[5] Frazier, A., Ferreira, P.A., & Gonzales, J.E. (2019). Born this way? A review of neurobiological and environmental evidence for the etiology of psychopathy. Personality Neuroscience, 2, article number e8. doi: 10.1017/pen.2019.7.
[6] Geyer, P. (2012). Extraversion – introversion: What C.G. Jung meant and how contemporaries responded. In AusAPT Biennial Conference. Melbourn. Retrived from https://www.researchgate.net/publication/264782791_Extraversion_-_ Introversion_what_CG_Jung_meant_and_how_contemporaries_responded.
[7] Ibragimov, S.U. (2022). Sociophobia as a common problem of modern society. Sectoral research XXI: Characteristics and features: Collection of scientific papers “SCIENTIA” with proceedings of the III International scientific and theoretical conference (Vol. 3; pp. 70-72). Chicago: European Scientific Platform.
[8] Johnson, M. (2021). Psychopath, sociopath, or autistic: Labeling and framing the brilliance of Sherlock Holmes. In M. Johnson, & C. Olson (Eds.)., Normalizing mental illness and neurodiversity in entertainment media: Quieting the madness (pp. 83-95). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003011668.
[9] Johnson, S.A. (2019). Understanding the violent personality: Antisocial personality disorder, psychopathy, & sociopathy explored. Forensic Research & Criminology International Journal, 7(2), 76-88. doi: 10.15406/frcij.2019.07.00267.
[10] Kastrati, G., Rosen, J., Fredkinsin, M., Chem, X., Kuja-Halkola, R., Larsson, H., Jensen, K., & Ahs, F. (2022). Correction: Genetic influences on central and peripheral nervous system activity during fear conditioning. Translational Psychiatry, 12, article number 95. doi: 10.1038/s41398-022-01964-4.
[11] Kim, S.S.Y., Liu, M., Qiao, A., & Miller, L.C. (2022). “I want to be alone, but I don’t want to be lonely”: Uncertainty management regarding social situations among college students with social anxiety disorder. Health Communication, 37(13), 1650-1660. doi: 10.1080/10410236.2021.1912890.
[12] Loppies, M., Badrujaman, A., & Sarkadi. (2020). Profile of extrovert and introvert personality and the implications in problem based history learning. Social, Humanities, and Educational Studies (SHEs): Conference Series, 3(2), 221-232. doi: 10.20961/shes.v3i2.46243.
[13] Mendez, M.F., Shapira, J.S., & Saul, R.E. (2011). The spectrum of sociopathy in dementia. The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences, 23(2), 132-140. doi: 10.1176/jnp.23.2.jnp132.
[14] Miller, J.R., Cheung, A., Novilla, L.K., & Crandall, A. (2020). Childhood experiences and adult health: The moderating effects of temperament. Heliyon, 6(5), article number e03927. doi: 10.1016/j.heliyon.2020.e03927.
[15] Moskovchenko, V.V. (2016). Features of social anxiety and social phobia within delinquent adolescents. Law and Safety, 2, 129-134.
[16] National Institute of Mental Health. (2022). Social anxiety disorder: More than just shyness. Retrieved from https://www.nimh.nih.gov/sites/default/files/documents/health/publications/social-anxiety-disorder-more-than-just-shyness/social-anxiety-disorder-more-than-just-shyness.pdf.
[17] Petric, D. (2022). The introvert-ambivert-extrovert spectrum. Open Journal of Medical Psychology, 11, 103-111. doi: 10.4236/ojmp.2022.113008.
[18] Shiraev, E.B., & Levy, D.A. (2020). Cross-cultural psychology: Critical thinking and contemporary applications (7th ed.). Abingdon: Routledge. doi: 10.4324/9780429244261.
[19] Starcevic, V. (2009). Social anxiety disorder (social phobia). In Anxiety disorders in adults: A clinical guide (2nd ed.; pp. 150- 200). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780195369250.003.0008.
[20] Taylor, M. (2020). Personality styles: Why they matter in the workplace. Economic Alternatives, 1, 148-163. doi: 10.37075/EA.2020.1.08.
[21] Terlizzi, E.P., & Villarroel, M.A. (2020). Symptoms of generalized anxiety disorder among adults: United States, 2019. NCHS Data Brief, 378. Retrieved from https://www.cdc.gov/nchs/data/databriefs/db378-H.pdf.
[22] Tuovinen, S., Tang, X., & Salmela-Aro, K. (2020). Introversion and social engagement: Scale validation, their interaction, and positive association with self-esteem. Frontiers in Psychology, 11, article number 590748. doi: 10.3389/fpsyg.2020.590748.