Тематика наукового дослідження зумовлена потребою в ефективній реабілітації учасників бойових дій та наявністю безлічі проблем соціально-психологічного відновлення після перебування в зоні активних бойових дій, а також необхідності розробки ефективної програми реабілітації такої категорії людей. Мета науководослідної роботи – здійснити комплексний аналіз особливостей соціально-психологічної реабілітації, виявити взаємозв’язок фізіологічних станів з окремими психологічними компонентами функціонування індивіда в конкретних умовах життєдіяльності, з’ясувати, які заходи найбільш ефективні для формування напрямів роботи в аспекті соціально-психологічної реабілітації учасників війни. Основа методологічного підходу в цій науководослідній статті – взаємозв’язок аналізу та узагальнення за результатами дослідження науково-теоретичного матеріалу, що зумовлює формування висновків та рекомендацій у досліджуваній сфері. У науковому досліджені використано такі методи наукового пізнання: діалектичний, логіко-семантичний, системно-структурний, функціональний та логіко-нормативний. У статті доведено безпосередній зв’язок присутності особи в зоні бойових дій та її психоемоційного стану. Розглянуто, які психофізіологічні розлади може спричинити участь у збройних конфліктах. Сформульовано висновок про те, що учасники бойових дій потребують соціально-психологічної реабілітації, окреслено проблемні питання та перспективи здійснення реабілітації. Виокремлено конкретні медичні та соціально-психологічних аспекти, уникнення або генерування яких допоможе в процесі реабілітації військовослужбовців та їхніх сімей. Виявлено, що хоча психологічна реабілітація в цілому проводиться, вона потребує більше урядової підтримки, популяризації та ширшого залучення як учасників бойових дій, так і експертних спеціалістів. Запропоновано шляхи вдосконалення підходів до надання психологічної допомоги військовослужбовцям та їхнім сім’ям в Україні. Висновки роботи мають суттєву значимість для психологів та соціальних працівників, а також для студентів-психологів та викладацького складу факультетів психології як доктринальна база навчального процесу