Актуальність дослідження зумовлено наявністю залежності, що виникає між емоційним та інтелектуальним розвитком особистості. Негативні зміни в процесі емоційного розвитку людини призводять до того, що вона не здатна використовувати інші структури, зокрема інтелект, а отже, і гармонійного розвиватися. Як базова емоція, страх – невід’ємна ланка в емоційній сфері, так само як емоція радості, суму та гніву. Страх виконує захисну функцію, однак і руйнує особистість, якщо він ірраціональний. Емоція страху, виникаючи в дитячому віці, здатна закріпитись та трансформуватись у більш гострі вияви, тобто у фобійні розлади. Особистість формується під впливом суспільства, тож дуже важливу роль у її розвитку відіграють моделі виховання в родині та ті установки й приписи, які людина засвоює з дитинства. У дорослому віці ці моделі проявляються у формі стереотипної поведінки, яка значною мірою впливає на якість життя людини. Тож важливо прояснити, яким чином дитячі страхи здатні впливати на особистість в дорослому віці. Мета цієї роботи – установити зв’язок між дитячими страхами та стереотипною поведінкою. Задля досягнення мети використано низку методів та методик, серед яких теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення) та практичні (Шкала толерантності до неоднозначності кількох типів стимулів Д. МакЛейна; опитувальник толерантності до невизначеності Т. В. Корнілова; анкета-опитувальник дитячих страхів). Результати дослідження свідчать, що в разі коли людина не може безпечно прожити страхи в дитинстві, вони мають вплив на психологічний добробут особистості, що спонукає до формування психологічних проблем. Доведено, що внаслідок гендерних стереотипів у вихованні сформовані в дитинстві чоловічі й жіночі страхи помітно відрізняються. Водночас зазначено, що окремі стереотипи мають позитивне значення в житті людини, якщо вони не пригнічують її психологічний розвиток. Матеріали дослідження будуть корисними для практичних психологів сфери освіти, соціальної сфери та для педагогів