Актуальність дослідження зумовлена потребою у визначенні ключових передумов і причин активізації насильства на робочому місці з метою пошуку нових методів боротьби з мобінгом як на міжнародному, так і державному рівні. Метою роботи є аналіз мобінгу як психосоціального та медичного явища, що логічно розглядати в поєднанні з симптоматикою професійних деструкцій. Дослідження синдрому мобінгу відбувалося у два етапи на основі синергетичної методології з використанням таких загальнонаукових методів дослідження як аналіз, синтез, порівняння та систематизація. У процесі наукової розвідки було виявлено особливості дослідження явища мобінгу на українському та світовому рівні. Розглянуто основні причини мобінгової поведінки як соціальної проблеми, як соціального явища організації та як форми колективного насилля. Обґрунтовано необхідність вивчення синдрому мобінгу з погляду на психосоціальний та медичний аспекти. Проаналізовано фрактальну динаміку становлення мобінгу, представлену в соматогенезі, психогенезі та соціогенезі. У дослідженні представлено основні предиктори професійних деструкцій, серед яких знаходимо індивідуально-особистісні, тобто тотальний контроль, маніпуляції та конфліктність тощо, та клінічні, до яких належать емоційна нестабільність, нарцисизм, істероїдність тощо. Визначено, що типи характеру соціалізації особистості формуються відповідно до захисних механізмів, що переважають у процесі відновлення стану безпеки. Розглянуто особливості клінічного аспекту розладу особистості. Надано загальну характеристику нарцисичному типу розладу особистості як структури мобера. Практична цінність наукової роботи полягає в міждисциплінарному дослідженні синдрому мобінгу на основі психосоціальних і методичних чинників