Анотація
У статті розглядаються питання щодо важливості використання біографістики для дослідження біографій педагогічних персоналій. Зауважено на доцільності проведення спеціального синтезованого вивчення розвитку педагогічної біографістики, яка зумовлена потребою розв’язання та з’ясування низки питань модернізації та вдосконалення, виходячи з нових наукових парадигм, технологій і здобутків у вивченні біографістики іншими гуманітарними науками. Закцентована увага на співставленні біографії як життєпису і біографістики як науки про комплекс ключових теоретичних понять історико-біографічних досліджень. Наголошено на значенні відмінності суміжних понять у науковій гуманітаристиці. «Біографічний жанр» у широкому сенсі трактуємо як форму науково-документального або літературно-художнього життєпису історії конкретної особи, її індивідуальної долі, напряму суспільної діяльності. Біографія як жанр, як правило, вміщується у конкретно-історичний контекст, що надає біографічному твору статусу пам’ятки певної епохи. Означені категорії важливі як для розробки науково-методологічних засад педагогічної біографістики, так і для реалізації конкретних наукових проектів у цьому напрямі. Вони визначають її роль і місце у загальному змісті біографістики, визначають взаємозв’язок і взаємозалежність, спільне і особливе із біографічними знаннями, традиціями суміжних галузей гуманітаристики. Для педагогічної біографістики є характерним категорія «біографія», яка, згідно з позицію авторитетних учених є визначенням базового рівня, концептом, що акумулює різні зміст і контексти, що визначаються метою, завданнями, іншими параметрами конкретного дослідження, досвідом його автора. В такому статусі вона фіксує і визначає підходи, способи і методи пізнання й дослідження та їхній процес і результат. У межах біографічної практики категорія «біографія» виступає домінантною і універсальною та окреслює весь комплекс проблем дослідження біографії особистості, незалежно від сфери її творчої і професійної діяльності або галузі знань, в якій вона досліджується. У широкому філософсько-історико-психолого-культурологічному сенсі поняття «біографія» відповідає існуючому в англомовному науковому просторі слову «biography». До його інтеоризації в українську гуманітаристику вагомо спричинився В. Чишко (1996 р.), якого вважають одним із фундаторів сучасної української біографістики. Вчений трактує поняття «біографія» як історико-культурне явище, що об’єднує різні види, роди, типи біографічних джерел, літературної і наукової творчості, що склалися історично, як завершений вид біографічної творчості, пов’язаний із життям і діяльністю людини, її внутрішнім і зовнішнім світом та роллю в історико-культурному процесі, як мистецтво створювати життєписи. Він акцентував на тому, що біографія має досліджуватися не лише в контексті загальної періодизації історії та конкретно-історичної ситуації, а й зважаючи на зміну наукових парадигм та ідеологічні коливання.
Ключові слова
життєдіяльність, біографістика, дослідження, соціальна складова, методологічні засади, персоналія, гуманітаристика