Обгрунтовано феноменр привязаності у дошкільному віці та його впливу на формування особистості в майбутньому. Численними дослідженнями було доведено, що перші роки життя людини стають вирішальними в формуванні її особистості. Крім того, ранній дитячий досвід спілкування з батьками здійснює значний вплив на формування батьківсько-дитячих стосунків з власними дітьми в майбутньому. Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні психологічних особливостей феномену прив’язаності. У дослідженні використані: проективна методика Н.Каплан для визначення особливостей емоційної прив’язаності дитини до матері та інтерв’ю діагностики типу прив’язаності у дорослих Adult Attachment Interview (AAI). Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що даний феномен не достатньо вивчений, що дає змогу розвиватись в даному напрямку. Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що вони дозволяють спрогнозувати можливий розвиток прив’язаності і скоректувати його в потрібному напрямку.