У статті розглядаються різні підходи до визначення понять медіаграмотності та інформаційної грамотності, здійснюється їх порівняльний аналіз. Висвітлено феномен медіаконвергенції та її видів. Розглянуто перехід від цифрової та аудіовізуальної компетентності до медіакомпетентності на трьох рівнях (знання, усвідомлення, реалізація) у 10 напрямках діяльності (доступ до інформації, мова, технології, технологічний процес виробництва, медіаіндустрія, ідеологія і цінності, сприймання і розуміння, громадянська участь у житті суспільства, процес створення, комунікація). Уточнено відмінності у значенні термінів «медіаграмотність» та «медіакомпетентність». З’ясовано функціональний зміст медіакомпетентності.