Розвиток граматичної компетенції студентів залишається ключовим завданням у викладанні англійської як іноземної мови, особливо в умовах значних структурних розбіжностей між українською та англійською мовами. Ефективне подолання міжмовної інтерференції потребує впровадження нових когнітивно орієнтованих методичних підходів. Метою цієї статті було дослідження педагогічного потенціалу вправ на переклад у контексті підвищення рівня металінгвістичної обізнаності та розвитку граматичної компетенції майбутніх філологів. Для досягнення мети було застосовано квазіекспериментальний змішаний метод дослідження за участю 24 студентів (першого та другого курсів) Хмельницького національного університету, який поєднував до- та післяекспериментальне тестування з аналізом рефлексивних щоденників. Навчальна модель інтегрувала елементи контрастивного аналізу, колективного та зворотного перекладу в межах завданнєвої педагогіки. Проаналізовано особливості типових граматичних трансформацій на рівні зміни станів дієслова, порядку слів, номінально-дієслівної реструктуризації, додавання/опущення елементів та вживання артиклевих структур. Встановлено, що систематичне використання цільових перекладацьких завдань сприяє суттєвому покращенню показників точності мовлення студентів, підвищивши середній бал тестування з 55 % до 81 %. Доведено, що вправи на основі перекладу стимулюють глибоке когнітивне опрацювання матеріалу та активізують гіпотезу помічання в засвоєнні другої мови. Розроблено та теоретично обґрунтовано чотириетапну педагогічну модель інтеграції перекладацьких вправ у процес навчання практичної граматики. З’ясовано, що запропоновані завдання ефективно трансформують інтуїтивне внутрішнє перекладання студентів на свідому аналітичну мовну обізнаність. Результати дослідження можуть бути безпосередньо використані викладачами вищих навчальних закладів та методистами для модернізації навчальних програм з практичної граматики англійської мови