У статті представлені результати емпіричного дослідження, присвяченого вивченню взаємозв’язку рівня тривожності та схильності до емоційного вигорання серед молодих дорослих віком 20-36 років. Метою дослідження було з’ясувати, як тривожність пов’язана з емоційним вигоранням та його проявами у молодих дорослих. У дослідженні взяли участь 134 особи, дослідження проводилося в онлайн-форматі, що забезпечило охоплення різних соціальних та професійних контекстів та збереження анонімності респондентів. Оцінка тривожності здійснювалася за допомогою Шкали тривожності Спілбергера, а рівня емоційного вигорання – за Методикою Маслач, що включає компоненти емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження особистісних досягнень. Результати показали, що молодші учасники віком 20-24 роки мають підвищений рівень тривожності та більш виражене емоційне виснаження, тоді як деперсоналізація та зниження особистісних досягнень проявляються менш інтенсивно. Кореляційний аналіз підтвердив наявність значущого позитивного зв’язку між рівнем тривожності та проявами емоційного виснаження і деперсоналізації, а також негативного зв’язку з відчуттям особистісних досягнень, що свідчить про вплив тривожності на психоемоційний стан та мотивацію молодих дорослих. Отримані дані підкреслюють важливість розробки профілактичних та психологічних програм, спрямованих на розвиток адаптивних стратегій регуляції стресу, підвищення емоційної стійкості та формування ефективних копінг-стратегій у молоді. Дослідження створює наукову основу для подальшого вивчення механізмів впливу тривожності на емоційне вигорання, у тому числі з урахуванням вікових, гендерних та соціокультурних особливостей, а також для оцінки ефективності психологічних інтервенцій, спрямованих на профілактику та корекцію вигорання серед молодих дорослих