Сучасна журналістська освіта зазнає трансформації під впливом цифрових медіаекосистем, платформної комунікації, дата-орієнтованого виробництва новин і штучного інтелекту, однак інтеграція цифрових умінь, етичного мислення, професійних цінностей і компетентностей стійкості в освітніх програмах залишається недостатньо систематизованою. Мета дослідження полягала в аналізі педагогічних і технологічних вимірів трансформації журналістської освіти в епоху цифрових медіа та обґрунтуванні інтегрованої компетентнісно орієнтованої рамки професійної підготовки. У дослідженні використано історико-педагогічний аналіз, порівняльний аналіз і системний підхід. Емпіричну основу становили сучасні рецензовані наукові публікації та окремі матеріали освітніх програм, що репрезентують різні регіональні контексти. Визначено три етапи розвитку журналістської освіти: індустріальну ньюзрум-орієнтовану освіту, мультимедійну журналістську освіту та цифрову журналістську освіту, сформовану під впливом штучного інтелекту, аналітики даних і алгоритмічної комунікації. Результати засвідчили, що сучасні освітні програми з журналістики дедалі частіше поєднують класичні професійні цінності з цифровим сторітелінгом, журналістикою даних, аналітикою аудиторії, грамотністю у сфері штучного інтелекту, культурою верифікації та етичним ухваленням рішень. Порівняльний аналіз показав, що європейські моделі переважно акцентують відповідальні інновації та міждисциплінарне навчання, турецькі програми відображають політично зумовлену технологічну модернізацію, тоді як українська журналістська освіта поєднує цифрові компетентності з підготовкою до стійкості в умовах інформаційної війни та кризової комунікації в умовах повномасштабного вторгнення та війни росії проти України. Практична цінність дослідження полягала в уточненні компетентнісних блоків і педагогічних пріоритетів, які можуть бути використані для оновлення освітніх програм, проєктування навчальних курсів і розвитку подальших емпіричних досліджень інтеграції штучного інтелекту в журналістську освіту