Анотація
В контексті вибору державою стратегії деінституалізації проблема деприваційних, а не таких, що сприяють розвитку та соціалізації особистості, умов перебування в закритих інтернатних установах системи соціального захисту населення є гострою і потребує аналізу, напрацювання рекомендацій та альтернатив. Стаття присвячена проблемі депривації особистості, яка довготривало перебуває у закладах інтернатного типу. Використання таких наукових методів, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення дозволило розкрити особливості досліджуваного явища в розрізі проблематики довготривалого перебування особи в спеціалізованих установах соціального захисту населення. Розглянуто розуміння явища депривації у системі людинознавчих наук. Встановлено, що депривація настає при довготривалій неможливості задовольнити життєво важливі потреби, чинить негативний вплив на розвиток особистості на різних щаблях її організації та у багатьох сферах її життєдіяльності, перешкоджає адаптаційним тенденціям особистості, яка опинилася у несприятливих умовах життя. З’ясовано, що темпоральність є важливою складовою структурою самосвідомості особистості, яка перебуває в установах інтернатного типу. Описано взаємозв’язок між депривацією та адаптаційними процесами. Зауважено, що депривація може бути як процесом, так і наслідком дії несприятливих обставин пролонгованого незадоволення життєво необхідних потреб особистості в інтернатних закладах. Отримані результати досліджень можуть лягти в основу напрацювання системного підходу до розробки стратегій інтеграції мешканців інтернатних закладів у суспільство, а також бути впроваджені психологами, соціальними працівниками та іншим персоналом установ для розвитку навичок життєвої самостійності особистості й покращення якості її життя
Ключові слова
депривація; ізоляція; базові потреби особистості; адаптація особистості; дезадаптація особистості
Використані джерела
[1] Bauman, Z. (2000). Liquid modernity. Cambridge: Polity Press.
[2] Bevz, H., & Doroshenko, O. (2003). The influence of deprivation factors on the mental development of the child. Problems of General and Pedagogical Psychology: Collection of Scientific Works of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 5(5), 25-34.
[3] Bevz, H.M. (2018). Personal development of an orphan: Diagnostics of deprivation lesions. Bulletin of Postgraduate Education. Series “Social and Behavioral Sciences”, 6(35), 22-34. doi: 10.32405/2522‐9931‐2018‐6(35)‐22‐34.
[4] Bilynska, R., & Tur, R. (2006). Problems of deviant parenting: Early socialization in the formation of the parental sphere. Psychologist, 14, 24-27.
[5] Bretsko, I. (2018). Conceptual model of support and development of deprived adolescents with emotional burnout syndrome. Theoretical and Applied Problems of Psychology, 2, 49-60.
[6] Brooks, S.K., Webster, R.K., Smith, L.E., Woodland, L., Wessely, S., Greenberg, N., & Rubin, G.J. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. The Lancet, 395, 912-920. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
[7] Brovko, O.V., & Yatsiuk, M. (2019). Social deprivation as a determinant and consequence of reform processes. In Economic development and heritage of Semen Kuznets: Materials of the international scientific and practical conference (pp. 297-298). Kharkiv: Kharkiv National University of Economics named after S. Kuznets.
[8] Chistiak, O.V. (2018). Psychological and pedagogical conditions of formation of interpersonal relations of children in family-type children’s homes (PhD dissertation, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytskyi, Ukraine).
[9] Dmitriyuk, N. (2015). Theoretical and methodological foundations of studying the problem of deprivation in psychological science. Actual Problems of Psychology, H. S. Kostiuk Institute of Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 12(21), 114-124.
[10] Freud, A. (1965). Lectures on child psychoanalysis. New York: International Universities Press.
[11] Giddens, A. (1991). Modernity and self-identity: Self and society in the late modern age. Stanford: Stanford University Press.
[12] Goshovska, D., & Goshovskyi, Y. (2022). Psychological peculiarities of anxiety and sanogenicity of the deprived person. Psychological Prospects Journal, 39, 56-68. doi: 10.29038/2227-1376-2022-39-hos.
[13] Goshovska, D., Goshovskyi, Y., & Rudnytskyi, O. (2023). Features of the impact of psychoemotional burnout on the deformation of the self-concept of a deprived personality: A theoretical perspective on the problem. Psychological Prospects Journal, 41, 92-107. doi: 10.29038/2227-1376-2023-41-hos.
[14] Gurina, D.P. (2015). Deprivation as a modern factor in determining juvenile delinquency. Law and Society, 4(3), 184-189.
[15] Huber, G. (2002). The psychopathology of K. Jaspers and K. Schneider as a fundamental method for psychiatry. World Journal of Biological Psychiatry, 3(1), 50-57. doi: 10.3109/15622970209150601.
[16] Jahoda, M. (1997). Manifest and latent functions. In The Blackwell encyclopedic dictionary of organizational psychology (pp. 317-318).
[17] Killian, L.M. (1984). Organization, rationality and spontaneity in the civil rights movement. American Sociological Review, 49(6), 770-783. doi: 10.2307/2095529.
[18] Kobylchenko, V., & Omelchenko, I. (2022). Phenomenology and typology of biogenic deprivation. Psychology and Personality, 2(22), 225-241. doi: 10.33989/2226-4078.2022.2.265501.
[19] Kononova, M.M. (2009). Influence of traumatic childhood experience on the subject’s maladjustment. Actual Problems of Psychology, 10(2), 190-198.
[20] Koreneva, Y. (2021). Problems of deprivation in permanent housing. Young Scientist, 4(92), 14-17. doi: 10.32839/2304-5809/2021-4-92-4.
[21] Krasnytska, O. (2021). Prevention of social deprivation of the individual. Courtesy. Humanitas, 3, 52-59. doi: 10.32782/humanitas/2021.3.8.
[22] Krupnik, I.R. (2012). The phenomenon of mental deprivation and its importance in modern society. Problems of General and Pedagogical Psychology, 14(1), 156-163.
[23] Langmeier, J., & Matejcek, Z.(1984). Psychological deprivation in childhood. New Jersey: Wiley.
[24] Maksymenko, O.G. (2012). Internal deprivation and its diagnostics. Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University. Series 12: Psychological Sciences, 36, 142-147.
[25] Paul, K.I., Moser, K., Zechmann, M.A., Batinic, B., & Scholl, H. (2023). Employment status, psychological needs, and mental health: Meta-analytic findings concerning the latent deprivation model. Frontiers in Psychology, 14(1), article number 1017358. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1017358.
[26] Polyanychko, A.O. (2008). The current state of research on the problem of social deprivation of orphans and children deprived of parental care. Pedagogical Sciences, 3, 152-160.
[27] Sand, H., Sticca, F., Eichelberger, D.A., Wehrle, F.M., Simoni, H., & Jenni, O.G. (2024). Raised in conditions of psychosocial deprivation: Effects of infant institutionalization on early development. Children and Youth Services Review, 163, article number 107718. doi: 10.1016/j.childyouth.2024.107718.
[28] Sasovska, O. (2021). Varietal deprivation and internet addictions of the individual: A theoretical perspective of the problem. Bulletin of Lviv University. Series of Psychological Sciences, 8, 150-156. doi: 10.30970/PS.2021.8.19.
[29] Shynkaruk, V.I. (Ed.). (2002). Philosophical encyclopedic dictionary. Kyiv: Hryhorii Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine: Abris.
[30] Sidorenko, O., & Hryshchenko, L. (2023). Cognitive deprivation and its impact on student learning. Educational Research, 15(2), 78-92.
[31] Slozanska, H., & Horishna, N. (2021). Functioning of residential care institutions and their negative impact on pupils. Social Work and Education, 8(1), 19-41. doi: 10.25128/2520-6230.21.1.2.
[32] Smith, N., Barrett, E., & Sandal, G.M. (2018). Monitoring daily events, coping strategies and emotion during a desert expedition in the Middle East. Stress and Health, 34(4), 534-544. doi: 10.1002/smi.2814.
[33] Terletska, Y.M. (2014). Influence of social and economic deprivation of scientific and pedagogical workers on their professional activity (PhD dissertation, Precarpathian National University Named After Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk, Ukraine).
[34] Tsumareva, N.V. (2021). Theoretical and empirical study of the phenomenon of emotional deprivation. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V.O. Sukhomlynskyi. Psychological Sciences: A Collection of Scientific Papers, 2(21), 62-69. doi: 10.33310/2078-2128-2021-21-2-62-69.
[35] Vizniuk, Y.M. (2018). Psychological features of self-acceptance and social identity of deprived adolescents: Theoretical and empirical perspective. Problems of Modern Psychology, 40, 50-61. doi: 10.32626/2227-6246.2018-40.50-61.
[36] Wacker, A. (2012). The explanation of unemployment effects in the latent function model of Marie Jahoda – a critical assessment. In Unemployment precarious work and health (pp. 129-141). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. doi: 10.1007/978-3-531-94345-9_9.
[37] Yaremko, P.G. (2022). The impact of deprivation on the personality. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 4(68), 169-176. doi: 10.33099/2617-6858-2022-68-4-169-176.
[38] Yatsenko, T.S., Bondar, V.I., Yevtushenko, I.V., Kononova, M.M., & Maksymenko, O.G. (2015). Self-deprivation of the psyche and maladaptation of the subject. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University.
[39] Zvereva, I.D. (2015). Social pedagogy: Theory and technology. Kyiv: Center for Educational Literature.