Анотація
Необхідність дослідження методів та технологій, що використовуються для оцінювання рівня надання освітніх послуг, зумовлена передусім постійними трансформаціями в освітніх процесах, удосконаленням системи критеріїв, за якими здійснюється ранжування вищих навчальних закладів. Метою цього дослідження стало проведення аналізу використаних інструментів для оцінювання роботи вищих навчальних закладів в умовах міжнародної стандартизації освітніх процесів. Основні методи, які використовувалися в дослідженні: статистичний аналіз, порівняльно-зіставний та аналітико-синтетичний методи. У ході порівняльно-зіставного аналізу було виявлено, що серед основних показників, які впливали на створення рейтингів, були наукова діяльність: Times Higher Education University Impact Rankings (60 %), “TOP-200 Ukraine” (42 %), Perspektywy (42 %) та престиж і репутація: QS World University Rankings (40 %), Times Higher Education University Impact Rankings (30 %), “TOP-200 Ukraine” (12 %). Серед методів, які застосовувалися для створення рейтингів, були статистичний, педагогічний аналіз, аналітико-синтетичний метод, опитування. Для створення українського рейтингу бралося 6 міжнародних (Webometrics, Scopus, Times Higher Education World University Rankings, Times Higher Education University Impact Rankings, UniRank, QS World University Rankings) і 4 національних (участь у конкурсах наукових проектів, кількість отриманих патентів, премій для молодих учених, співвідношення між кількістю заяв абітурієнтів та конкурсним балом) показники. Польський рейтинг було засновано на 29 показниках, розподілених за групами: престиж, наукова ефективність, наукова сила, науковий та освітній потенціал, інтернаціоналізація, випускники на ринку праці, інноваційність, умови навчання, економічна співпраця. У Польщі спостерігався баланс між міжнародними та національними критеріями, а в Україні використовувалося близько 70 % міжнародних критеріїв та 30 % національних критеріїв. Цю роботу можна використовувати в подальшому для вдосконалення національних та міжнародних систем оцінювання якості вищої освіти, розробки єдиного механізму для створення рейтингів
Ключові слова
престиж; вагові показники; наукова діяльність; національний досвід
Використані джерела
[1] Bakhmat, N., Voropayeva, T., Artamoshchenko, V., Kubitskyi, S., & Ivanov, G. (2022). Quality management in higher education in terms of sustainable development. International Journal for Quality Research, 16(4), 1107-1120. doi: 10.24874/IJQR16.04-10.
[2] Berlin Principles on Ranking of Higher Education Institutions. (2006). Retrieved from https://euroosvita.net/prog/data/doc/BerlinPrinciples.pdf .
[3] Bullock, C., & Ory, J. (2000). Evaluating instructional technology implementation in a higher education environment. The American Journal of Evaluation, 21(3), 315-328. doi: 10.1016/S1098-2140(00)00087-4.
[4] Buza, V., & Istrate, M. (2022). Equality and quality in education. A multidimensional analysis of the results of the 2021 national assessment examination in the north-east region, Romania. In International Scientific Conference GEOBALCANICA (pp. 289-301). Belgrade: Geographical Institute “Jovan Cvijic”. doi: 10.18509/GBP22289b.
[5] Cao, C., Wei, T., Xu, Sh., Su, F., & Fang, H. (2023). Comprehensive evaluation of higher education systems using indicators: PCA and EWM methods. Humanities and Social Sciences Communications, 10, article number 432. doi: 10.1057/s41599-023-01938-x.
[6] Ch’ng, E., & Cai, S. (2020). Methods for evaluating the adoption and use of digital technologies in GLAMs. MethodsX, 7, article number 100559. doi: 10.1016/j.mex.2019.05.015.
[7] Dwaikat, N.Y. (2021). A comprehensive model for assessing the quality in higher education institutions. The TQM Journal, 33(4), 841-855. doi: 10.1108/TQM-06-2020-0133.
[8] Grudowski, P., & Szczepańska, K. (2021). Quality gaps in higher education from the perspective of students. Foundations of Management, 13, 35-48. doi: 10.2478/fman-2021-0003.
[9] Impact Rankings 2023. (2023). Retrieved from https://www.timeshighereducation.com/impactrankings/.
[10] Kayyali, M. (2023). An overview of quality assurance in higher education: Concepts and frameworks. International Journal of Management, Sciences, Innovation, and Technology (IJMSIT), 4(2), 1-4.
[11] Klochek, L., Snitsarchuk, L., & Ohar, E. (2022). The system for assessing the quality of education in the universities of the leading countries of the world. Times and Spaces in Education Magazine, 15(34), article number e17086. doi: 10.20952/revtee.v15i34.17086.
[12] Kolodii, I., Kostolovych, T., Kolomiiets, T., Muratova, I., & Tsoi, M. (2021). Ensuring quality control of educational activities of higher educational institutions. Magazine Laplage, 7(3B), 292-300. doi: 10.24115/S2446-6220202173B1549p.292-300.
[13] Laziс, Z., Dordevic, A., & Gazizulina, A. (2021). Improvement of quality of higher education institutions as a basis for improvement of quality of life. Sustainability, 13(8), article number 4149. doi: 10.3390/su13084149.
[14] Ma, Y.Y., Lin, C.L., & Lin, H.L. (2023). Ranking of service quality index and solutions for online English teaching in the post-COVID-19 crisis. Mathematics, 11(18), article number 4001. doi: 10.3390/math11184001.
[15] Makki, A.A., Alqahtani, A.Y., Abdulaal, R.M.S., & Madbouly, A.I. (2023). A novel strategic approach to evaluating higher education quality standards in university colleges using multi-criteria decision-making. Education Sciences, 13(6), article number 577. doi: 10.3390/educsci13060577.
[16] Moroz, S.A. (2022). Quality assurance of higher education: mechanisms of management and practical use. Lviv: Novyi Svit-2000.
[17] Pysarkova, V. (2023). New approaches to assessing the quality of educational activities at universities in the context of digitalization of the economy and increasing labor market requirements. Human Resources Management and Services, 5(2), article number 3380. doi: 10.18282/hrms.v5i2.3380.
[18] QS World University Rankings 2024: Top global universities. (2024). Retrieved from https://www.topuniversities.com/world-university-rankings?search=Kyiv/.
[19] Ranking of universities of Ukraine “TOP-200 Ukraine”. (2023). Retrieved from https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7923.
[20] Rating of higher educational institutions. (2024). Retrieved from https://2023.ranking.perspektywy.org/ranking/university-ranking.
[21] Ryan, P. (2015). Quality assurance in higher education: A review of literature. Higher Learning Research Communications, 5(4). doi: 10.18870/hlrc.v5i4.257.
[22] See, K.F., Ng, Y.C., & Yu, M.M. (2022). An alternative assessment approach to national higher education system evaluation. Evaluation and Program Planning, 94, article number 102124. doi: 10.1016/j.evalprogplan.2022.102124.
[23] Stanciu, S., & Banciu, V. (2012). Quality of higher education in Romania: Are graduates prepared for the labour market? Procedia – Social and Behavioral Sciences, 69, 821-827. doi: 10.1016/j.sbspro.2012.12.004.
[24] Urbanek, P. (2018). Reform of the higher education system in Poland from the perspective of agency theory. European Journal of Higher Education, 10(2). doi: 10.1080/21568235.2018.1560344.
[25] Vorobyova, O., Debych, M., Lugovii, V., Orzhel, O., Slyusarenko, O., Talanova, Zh., & Tryma, K. (2020). Mechanisms for evaluating the quality of higher education in the context of European integration. Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy of Sciences of Ukraine. doi: 10.31874/978-617-7486-38-0-2020.
[26] World University Rankings 2023. (2023). Retrieved from https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2023/world-ranking.
[27] Wu, H. (2023). Higher education environment monitoring and quality assessment model using big data analysis and deep learning. Journal of Environmental and Public Health, 2022, article number 7281278. doi: 10.1155/2022/7281278.