У статті проаналізовано напрями професійної підготовки студентів до роботи з батьками дітей як невід’ємної складової загальної професійної готовності до педагогічної діяльності. Зокрема, розглянуто окремі аспекти фахової підготовки майбутніх педагогів до роботи з батьками дітей дошкільного віку засобами педагогічної практики. Задля якіснішого удосконалення підготовки студентів з’ясовано труднощі, які відчувають майбутні педагоги у взаємодії з батьками під час педагогічної практики: відсутність вмінь спілкування з батьками, нестачу знань щодо організації форм роботи з батьками, методів впливу на батьків; недооцінка батьками важливості періоду дошкільного дитинства для формування майбутньої особистості та особистого прикладу як взірця для наслідування, надмірна самовпевненість батьків у правильності власних дій у взаєминах з дитиною. Проаналізовано причини труднощів у взаємодії батьків з педагогами, які полягають у складному матеріальному становищі як у ДНЗ, так і у сім’ях вихованців. Означений зміст підготовки майбутніх педагогів до просвітницько-консультативної взаємодії засобами педагогічної практики містить такі основні компоненти: мотиваційно-особистісний, ціннісно-орієнтаційний, інтелектуально-змістовий, організаційно-діяльнісний. Основну увагу актуалізовано на аналізі й обґрунтуванні концептуальних положень просвітницькоконсультативної взаємодії з сім’ями вихованців в професійній підготовці майбутніх педагогів. Обґрунтовано принципи організації навчально-виховного процесу, в якому студент виступав би в позиції суб’єкта, що усвідомлює цінність просвітницько-консультативного досвіду та його професійно-компетентної реалізації в практиці.